Спецпроект

Бабин Яр символізує всі місця жорстоких убивств нацистами євреїв під час війни – Дробович

Бабин Яр у Києві символізує собою всі місця свавільних та жорстоких убивств нацистами євреїв під час Другої світової війни.

На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Гуманітарна політика", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Бабин Яр символізує собою всі місця незаконних, свавільних, жорстоких убивств нацистами євреїв під час Другої світової війни", - сказав Дробович.

За його словами, загалом на території України таких трагічних місць нараховується близько двох тисяч.

"Бабин Яр – це спільне зібране місце розстрілів невинних людей, які загинули тільки за те, що вони належать до єврейської нації", - підкреслив голова Українського інституту національної пам'яті.

Відповідно, додав Дробович, масштаб цього місця пам'яті – не 33 771 людина, розстріляна 29-30 вересня.

"Це навіть не 70-100 чи більше тисяч, а науковці зараз дискутують про кількість жертв, розстріляних у Бабиному Яру протягом часів окупації Києва 1941-1943 роки. Це навіть не півтора мільйона українських євреїв, яких убили нацисти під час Другої світової війни на території України", - додав він, зазначивши, що жертв набагато більше.

Читайте також: "Великі гроші на фінансування державного проєкту Бабиного Яру є. Вимога донорів – це має бути проєкт Української держави" – Дробович

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.