Спецпроект

Бабин Яр символізує всі місця жорстоких убивств нацистами євреїв під час війни – Дробович

Бабин Яр у Києві символізує собою всі місця свавільних та жорстоких убивств нацистами євреїв під час Другої світової війни.

На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Гуманітарна політика", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Бабин Яр символізує собою всі місця незаконних, свавільних, жорстоких убивств нацистами євреїв під час Другої світової війни", - сказав Дробович.

За його словами, загалом на території України таких трагічних місць нараховується близько двох тисяч.

"Бабин Яр – це спільне зібране місце розстрілів невинних людей, які загинули тільки за те, що вони належать до єврейської нації", - підкреслив голова Українського інституту національної пам'яті.

Відповідно, додав Дробович, масштаб цього місця пам'яті – не 33 771 людина, розстріляна 29-30 вересня.

"Це навіть не 70-100 чи більше тисяч, а науковці зараз дискутують про кількість жертв, розстріляних у Бабиному Яру протягом часів окупації Києва 1941-1943 роки. Це навіть не півтора мільйона українських євреїв, яких убили нацисти під час Другої світової війни на території України", - додав він, зазначивши, що жертв набагато більше.

Читайте також: "Великі гроші на фінансування державного проєкту Бабиного Яру є. Вимога донорів – це має бути проєкт Української держави" – Дробович

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.