Під час ремонту дороги будівельники знищили скіфський курган на Черкащині

Під час ремонту дороги був знищений один зі скіфських курганів біля села Соколівочка Черкаської області. Археологи вимагатимуть негайних розкопок коштом будівельної організації.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Олександр Назаров, передає Укрінформ.

 

"Минуло більше як місяць з того часу, як органами охорони культурної спадщини було виявлено факт пошкодження одного з курганів пам'ятки археології – курганної групи між містом Тальне та селом Соколівочкою на Черкащині.

Пошкодження сталося під час ремонту автодороги Н-16, який проводиться в рамках проєкту "Велике будівництво". Наразі автодор акуратненько там все вирівняв і затрамбував, а на папері "клеє дурня", типу "ми взагалі не розуміємо, про що ви", – повідомив Назаров.

 

Інформацію підтвердив Микола Суховий – провідний консультант відділу охорони та культурної спадщини Черкаської ОДА.

"Пам'ятку справді пошкоджено. Зараз ми висуваємо претензії будівельній організації. За законом вона має профінансувати розкопки кургану своїм коштом. Сподіваємося, що так і буде", - сказав Суховий.

Соколівочка належить до Тальнівської громади Звенигородського району. За словами міського голови Тального Василя Сідька, будівельні роботи здійснює ШРБУ-48 з міста Умань. Дорогу Н-16 мають здати в експлуатацію цього року.

 

Знищений курган належить до скіфського періоду. Кілька таких курганів розташовані між селами Соколівочка, Гордашівка та біля Тального.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.