Під час ремонту дороги будівельники знищили скіфський курган на Черкащині

Під час ремонту дороги був знищений один зі скіфських курганів біля села Соколівочка Черкаської області. Археологи вимагатимуть негайних розкопок коштом будівельної організації.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Олександр Назаров, передає Укрінформ.

 

"Минуло більше як місяць з того часу, як органами охорони культурної спадщини було виявлено факт пошкодження одного з курганів пам'ятки археології – курганної групи між містом Тальне та селом Соколівочкою на Черкащині.

Пошкодження сталося під час ремонту автодороги Н-16, який проводиться в рамках проєкту "Велике будівництво". Наразі автодор акуратненько там все вирівняв і затрамбував, а на папері "клеє дурня", типу "ми взагалі не розуміємо, про що ви", – повідомив Назаров.

 

Інформацію підтвердив Микола Суховий – провідний консультант відділу охорони та культурної спадщини Черкаської ОДА.

"Пам'ятку справді пошкоджено. Зараз ми висуваємо претензії будівельній організації. За законом вона має профінансувати розкопки кургану своїм коштом. Сподіваємося, що так і буде", - сказав Суховий.

Соколівочка належить до Тальнівської громади Звенигородського району. За словами міського голови Тального Василя Сідька, будівельні роботи здійснює ШРБУ-48 з міста Умань. Дорогу Н-16 мають здати в експлуатацію цього року.

 

Знищений курган належить до скіфського періоду. Кілька таких курганів розташовані між селами Соколівочка, Гордашівка та біля Тального.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.