Під час ремонту дороги будівельники знищили скіфський курган на Черкащині

Під час ремонту дороги був знищений один зі скіфських курганів біля села Соколівочка Черкаської області. Археологи вимагатимуть негайних розкопок коштом будівельної організації.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Олександр Назаров, передає Укрінформ.

 

"Минуло більше як місяць з того часу, як органами охорони культурної спадщини було виявлено факт пошкодження одного з курганів пам'ятки археології – курганної групи між містом Тальне та селом Соколівочкою на Черкащині.

Пошкодження сталося під час ремонту автодороги Н-16, який проводиться в рамках проєкту "Велике будівництво". Наразі автодор акуратненько там все вирівняв і затрамбував, а на папері "клеє дурня", типу "ми взагалі не розуміємо, про що ви", – повідомив Назаров.

 

Інформацію підтвердив Микола Суховий – провідний консультант відділу охорони та культурної спадщини Черкаської ОДА.

"Пам'ятку справді пошкоджено. Зараз ми висуваємо претензії будівельній організації. За законом вона має профінансувати розкопки кургану своїм коштом. Сподіваємося, що так і буде", - сказав Суховий.

Соколівочка належить до Тальнівської громади Звенигородського району. За словами міського голови Тального Василя Сідька, будівельні роботи здійснює ШРБУ-48 з міста Умань. Дорогу Н-16 мають здати в експлуатацію цього року.

 

Знищений курган належить до скіфського періоду. Кілька таких курганів розташовані між селами Соколівочка, Гордашівка та біля Тального.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".