Спілка археологів звинуватила Мінкульт у зриві майже 200 досліджень

У Спілці археологів заявили, що в Міністерстві культури та інформаційної політики гальмують із видачами дозволів на проведення розкопок.

Про це повідомляє Gazeta.ua

 

"На жаль, і цього року маємо проблему, коли Міністерство культури та інформаційної політики України не видає своєчасно дозволи на проведення археологічних досліджень.

Польовий сезон вже у розпалі, а майже 200 заявок з незрозумілих причин лежать у Міністерстві без відповіді, хоч встановлений 30-денний термін вже минув. Багато з них чекають вже по два-чотири місяці", – йдеться в повідомленні.

У спілці наголосили, що зривається виконання дослідницьких програм за участі міжнародних партнерів, студентських практик, науково-рятівних досліджень у зонах новобудов.

"Члени Спілки вкрай обурені цією ситуацією. Вони регулярно звертаються до керівних органів з проханням захистити їх право на заняття професійною діяльністю. Ми вже зробили перший крок – офіційний запит на інформацію направлено, і він потребує відповіді", – повідомили археологи.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.