На Львівщині перепоховали останки 9 вояків із Бродівського котла. ВІДЕО

25 липня на військовому цвинтарі вояків дивізії військ СС Галичина та 1-ї Української Дивізії УНА «Галичина», що розташований між селами Червоне та Ясенівці Золочівського району Львівської області, відбулись поминальні заходи присвячені українцям, воякам інших національностей з різних військових формувань, які загинули на Львівщині в липні 1944 року, в часи німецько-радянської війни.

Про це повідомляє Золочів.нет

 

Відбулося поминальне Богослужіння. Перепоховали останки 9 вояків, які були віднайдені Товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" та КП "Доля".

Як повідомив керівник Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач, за збереженими військовими ідентифікаторами, релігійними медальйонами, особистими речами та військовим спорядженням можна визначити, що 6 перепохованих вояків були українцями з 14 гренадерської дивізії військ СС "Галичина", 1 з німецького Вермахту і 2 не ідентифіковано.

Необліковані військові захоронення пошуковою групою ГО "Пам'ять" було виявлено в селах: Стінка, Гологори, Червоне Золочівського району.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.