АНОНС: Золоту пектораль покажуть публіці у Музеї історичних коштовностей України

Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України) представляє Скіфію у знахідках з кургану Товста Могила

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

У 1971 році експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров (на Дніпропетровщині). Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України, – золота пектораль.

До 50-річчя цієї визначної дати в історії української археології Музей історичних коштовностей України – філіал Національного музею історії України, 30 липня відкриває виставку "Пектораль. Знахідка століття".

Цього дня 50 років тому експедиція завершила свою роботу, а, відтак, знайдені старожитності набули нового статусу – музейних експонатів, що знайомлять із загадковим світом минулого.

Експонати у вітринах розмістять за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Ви побачите унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії.

Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки – оригінал пекторалі.

Цитати із робочого щоденника Бориса Мозолевського та світлини роботи експедиції занурять вас в атмосферу, яка панувала на розкопках, допоможуть відчути ті зворушливі миті, коли курган відкривав свої таємниці.


Час: 30 липня, п'ятниця, о 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце: Музей історичних коштовностей України, вул. Лаврська, 9, м. Київ


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 096 281 82 85 (Валентина).

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики та в партнерстві з Інститутом археології НАН України.


Виставка буде доступною для загального огляду з 31 липня.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.