АНОНС: Золоту пектораль покажуть публіці у Музеї історичних коштовностей України

Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України) представляє Скіфію у знахідках з кургану Товста Могила

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

У 1971 році експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров (на Дніпропетровщині). Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України, – золота пектораль.

До 50-річчя цієї визначної дати в історії української археології Музей історичних коштовностей України – філіал Національного музею історії України, 30 липня відкриває виставку "Пектораль. Знахідка століття".

Цього дня 50 років тому експедиція завершила свою роботу, а, відтак, знайдені старожитності набули нового статусу – музейних експонатів, що знайомлять із загадковим світом минулого.

Експонати у вітринах розмістять за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Ви побачите унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії.

Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки – оригінал пекторалі.

Цитати із робочого щоденника Бориса Мозолевського та світлини роботи експедиції занурять вас в атмосферу, яка панувала на розкопках, допоможуть відчути ті зворушливі миті, коли курган відкривав свої таємниці.


Час: 30 липня, п'ятниця, о 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце: Музей історичних коштовностей України, вул. Лаврська, 9, м. Київ


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 096 281 82 85 (Валентина).

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики та в партнерстві з Інститутом археології НАН України.


Виставка буде доступною для загального огляду з 31 липня.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.