Музей, костел і палац: Львівщина пропонує об’єкти до «Великої реставрації»

Львівщина запропонувала чотири об’єкти до другого відбору проєктів президентської програми «Велика реставрація». Це пам’ятки, які перебувають у комунальній власності.

Про це 26 липня повідомили в Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

 

Зазначається, що серед запропонованих об'єктів: реставрація експозиційних залів музею історії релігії на пл. Музейній у Львові; ремонтно-реставраційні роботи пам'ятки архітектури національного значення – колишнього костелу Магдалини на вул. С. Бандери у Львові; ремонтно-реставраційні роботи сходової клітки пам'ятки архітектури XX ст. будинку страхового товариства "Дністер" на вул. Руській у Львові (Перша міська поліклініка) та ремонтно-реставраційні роботи фасадів пам'ятки архітектури місцевого значення – Палацу (музей "Дрогобиччина") на вул. Т. Шевченка у Дрогобичі.

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, Міністерство культури та інформаційної політики, внісши відповідні зміни до бюджету, матиме можливість фінансувати об'єкти комунальної форми власності в межах президентської програми "Велика Реставрація".

"Думаю, від області їх (об'єкти) відберуть не багато, максимум два. Але й це є важливо, що держава нарешті за багато років готова фінансувати реставрацію спадщини, навіть тієї, яка є в комунальній власності", - підкреслила Василько.

В ОДА нагадали, що Львівщина наразі має отримати третину коштів програми "Велика реставрація", які передбачено для фінансування на цей рік. У 2021 році планують відновлення 22 пам'яток культурної спадщини в Україні на суму 399 млн грн. З них 4 об'єкти – на суму 132,5 млн грн (понад 33%) від загальних коштів програми має отримати Львівська область. Фінансування передбачено для Олеського, Жовківського, Підгорецького замків та реставрації театру імені Марії Заньковецької у Львові.


Як повідомлялося, програма "Велика реставрація" розрахована на 2021-2023 роки та має на меті перетворити об'єкти матеріальної культурної спадщини на один з основних ресурсів розвитку України, зробити їх туристичними магнітами.

Реалізацію та координацію програми "Велика реставрація" здійснює Міністерство культури та інформаційної політики України.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.