На Львівщині відтворили слов’янське житло Х століття

На території історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”, що у селі Підгірці на Львівщині, відтворили слов'янське житло Х століття.

Про це повідомляє Суспільне.

 

"Упродовж цієї весни-літа ми спільно працювали, щоб ви змогли побачити та відчути дух слов'янського часу на Пліснеську не лише під час археологічних розкопок, але й побачити результати досліджень, відтворені в макеті слов'янського житла Х століття", – зазначили у заповіднику.

Зводити хату почали на початку червня. Зараз у ній живе сім'я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви разом зі своїми чотирма дітьми. У родині кажуть, що хочуть відчути побут слов'ян, які жили колись у таких умовах.

У хаті все практично й дуже екологічно, адже її будували з дерева, очерету і глини. Крім того, вона має заглиблення близько на 1 метр і 20 сантиметрів. Таким чином її не провіює вітер.

"Закладалися колоди, вони всі є криві, адже це – підручний матеріал. Складав все, що ти мав, а за колодами забивав глиною і робив гідроізоляцію. По даху кладуться крокви і як варіант – це плетений такий дах. А на нього покладений перев'язаний очерет", – розповів Ярема Іванців.

Всередині хати також є кам'яна піч. Марія та Ярема кажуть, що вона міцна, добре тримає тепло і швидко нагрівається.

У заповіднику зазначили, що реалізований експеримент стане підосновою для зведення "фундаменту" "Пліснеського археологічного скансену". У будівництві житла керувалися дослідженнями, які археологи отримали під час розкопок. Йдеться про розмір житла та матеріал, з якого воно зроблене. Слов'янське житло стане частиною майбутнього музею під відритим небом, аби його могли розглядати відвідувачі заповідника.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін