Знайдені оригінали міжнародних угод Литви 1920-1930-х рр. передано до архіву

Ці документи у 1939 році вивезено з Литви і відтоді вважались втраченими. Нещодавно їх виявили на смітнику біля будинку, де проживала вдова литовського консула у Канаді Ванда Гіліс

Про це повідомляє lrt.lt.

У Архів Литви передано оригінали важливих для історії країни міжнародних договорів. Зокрема, це договір про мир між Литвою і Радянською Росією, договори Литви з Латвією за період з 1922 по 1925 роки, підписаний в 1934 році в Женеві пакт про співпрацю, порозуміння та взаємну допомогу між Литвою, Естонією і Латвією (договір про створення Балтійської Антанти) і багато інших.

 

"Вся Литва повинна радіти - це важливі, осьові зовнішньополітичні документи", - сказав журналістам під час передачі документів в МЗС глава Центрального державного архіву Литви Далюс Жіжіс.

Директор архіву також сказав, що восени планується виставити документи для ознайомлення громадськості.

Документи, які з 1939 року вдалося зберегти литовському дипломату, генеральному консулу в Канаді Вітаутас Йонасу Гіліс, в четвер передав передав архіву міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс.

За словами глави литовської дипломатії, це безпрецедентне зібрання документів.

"Це те, що у нас на сьогоднішній день є кращого в міжнародних договорах. Те, що формувало правову основу зовнішньої політики Литви або вищі досягнення зовнішньої політики до нашої окупації", - сказав Габріелюс Ландсбергіс.

Посол Литви в Канаді Дарюс Скусявічюс розповів, що важливі для Литви документи в Канаді могли бути викинуті після смерті В. Й. Гіліс і його дружини, які їх зберігали.

"Після смерті генерального консула в Торонто документи берегла його вдова, пані Ванда. Після її смерті, через відсутність родичів, коли будинок просто чистили, документи виставили на вулицю, щоб їх забрав сміттєвоз", - сказав дипломат.

Однак, за словами Дарюса Скусявічюса, документи врятував сусід дипломата, канадієць Чарлі Хопкінс. Він згодом сам знайшов представників Литви та безоплатно передав їм свою знахідку.

Передані документи були вивезені з Литви в 1939 році, довгий час про них нічого не було відомо.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.