Ткаченко закликає поліцію знайти винних у паплюженні виставки «Lend-lease. Зброя перемоги». ФОТО

Очільник МКІП звернувся до Нацполіції з проханням знайти тих, хто порізав та обмалював банери фотодокументальної виставки «Lend-lease. Зброя перемоги» на столичному Подолі.

Про це Олександр Ткаченко повідомив у Телеграмі.

 

"Не пройшло і двох місяців після того, як брав участь у відкритті виставки "Lend-lease. Зброя перемоги" на Подолі. А зараз читаю повідомлення (про це зокрема писав громадський активіст Олег Слабоспицький – ред.), що за цей час банери були 4 рази порізані та обмальовані.

Я розумію, що прихильники "руського миру", а точніше "руської війни" в Києві не сплять. Бо для них нагадування, що "Катюша" була на базі американського "Студебекера", а легендарна "полуторка" – копія "Форда", гірше смерті Сталіна. Російська пропаганда приховує, наскільки критичною була допомога союзників", - написав міністр.

 
фото: олег слабоспицький

Він наголосив, що обурений паплюженням пам'яті. "Звертаюся до Нацполіції. Знайдіть винних та притягніть їх до відповідальності", - закликав глава МКІП.

 
фото: олег слабоспицький

Ткаченко додав, що "наше завдання – постійно нагадувати правду про Другу світову. Саме для цього і була створена виставка "Lend-lease. Зброя перемоги".

 
фото: олег слабоспицький

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.