Ткаченко закликає поліцію знайти винних у паплюженні виставки «Lend-lease. Зброя перемоги». ФОТО

Очільник МКІП звернувся до Нацполіції з проханням знайти тих, хто порізав та обмалював банери фотодокументальної виставки «Lend-lease. Зброя перемоги» на столичному Подолі.

Про це Олександр Ткаченко повідомив у Телеграмі.

 

"Не пройшло і двох місяців після того, як брав участь у відкритті виставки "Lend-lease. Зброя перемоги" на Подолі. А зараз читаю повідомлення (про це зокрема писав громадський активіст Олег Слабоспицький – ред.), що за цей час банери були 4 рази порізані та обмальовані.

Я розумію, що прихильники "руського миру", а точніше "руської війни" в Києві не сплять. Бо для них нагадування, що "Катюша" була на базі американського "Студебекера", а легендарна "полуторка" – копія "Форда", гірше смерті Сталіна. Російська пропаганда приховує, наскільки критичною була допомога союзників", - написав міністр.

 
фото: олег слабоспицький

Він наголосив, що обурений паплюженням пам'яті. "Звертаюся до Нацполіції. Знайдіть винних та притягніть їх до відповідальності", - закликав глава МКІП.

 
фото: олег слабоспицький

Ткаченко додав, що "наше завдання – постійно нагадувати правду про Другу світову. Саме для цього і була створена виставка "Lend-lease. Зброя перемоги".

 
фото: олег слабоспицький

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.