Повернути вивезені архіви: дослідники викладають у мережу документи Внутрішніх військ НКВД

Центр досліджень визвольного руху починає публікувати у відкритому доступі документи з архіву Внутрішніх військ НКВД, у яких ідеться про боротьбу проти Української повстанської армії.

Стартову колекцію ЦДВР оприлюднив онлайн на сайті Електронного архіву українського визвольного руху до Дня Незалежності. Загалом у мережі стануть доступними більше трьох з половиною тисяч копій.

 

Архів було вивезено з України до Росії ще наприкінці 1980-их років. У середині 90-х вдалося зробити копію частини справ на мікроплівках. Документи в цифрі публікуються онлайн вперше. 

Документи датуються 1944—1945 роками. У них ідеться про операції Внутрішніх військ НКВД проти українських повстанців на Волині, Рівненщині, Тернопільщині, Львівщині, Івано-Франківщині. Трапляються документи, які засвідчують події і на Житомирщині, Хмельниччині, Вінниччині, а також — на території сучасних Румунії та Польщі.

Оригінал архіву зберігається в Москві і недоступний для загалу.


До першої збірки документів увійшли:

  • План розташування Внутрішніх військ НКВД в УССР, Польщі, Румунії та Чехословаччині.
  • Донесення начальника Управління Внутрішніх військ НКВД керівництву з проханням сформувати окремий батальйон для боротьби з українськими повстанцями.
  • Скарга на відсутність постачання харчів для батальйону.
  • Донесення про затримання дезертирів та військових, що відстали від своїх частин.
  • Вказівки керівництву військ НКВД щодо охорони тилу.

"За 8 років існування нашого Е-архіву ми публікували багато повстанських документів, які висвітлюють рух опору проти радянської окупації очима українського підпілля", — говорить Анна Олійник, директорка ЦДВР. — "Тепер ми публікуємо перспективу тих, хто окупував. Дослідники матимуть можливість аналізувати події з різних кутів зору. Переконані, що це суттєво посилить якість досліджень".

 
Перспективний план використання ВВ НКВД на території УССР і сусідніх держав
 
Перспективний план використання ВВ НКВД на території УССР і сусідніх держав


Довідка:

1943 року німецько-радянський фронт просунувся на територію Західної України, де партизанську війну вела Українська повстанська армія. Радянська влада розпочала свою боротьбу з підпіллям.  Відповідальними за ліквідацію українського визвольного руху стали Внутрішні війська НКВД — це військове формування, яке використовувалося для боротьби з ворогами режиму всередині країни.

Наприкінці 1980-их років архіви Внутрішніх військ НКВД, що розповідають про боротьбу з ОУН та УПА,  були вивезені з території України до Москви. 

У середині 1990-их українські дослідники змогли знайти слід цих документів у Російській Федерації. За ініціативи науковця та архівіста Анатолія Кентія створили копію більшої частини цього архіву у вигляді мікрофільмів. До України на плівках повернулося близько 400 справ. 

Одну з трьох копій мікроплівок через багато років передали до архіву ЦДВР, який має відповідне обладнання для роботи з плівками. 

"Копії були зроблені з документів, які зберігаються в архіві Внутрішніх військ Російської Федерації, перед тим — МВД СССР. Швидше за все, доступ до цих документів там зараз обмежений", — коментує Андрій Когут, експерт проєкту і директор Архіву СБУ. — "Ці документи необхідні для повноцінного розуміння, як відбувалася війна після війни. Це дозволить зменшити маніпуляції".


Колекцію документів підготовлено та опубліковано в межах проєкту "Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.


Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 27 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.


Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.