ЦДАВО підготував виставку "«Слушний час настав»: «З цього моменту єдиним засобом платежу на території України є гривня»"

Онлайнова виставка архівних документів ілюструє історичні паралелі між впровадженням українських грошових знаків у добу Української революції 1917-1921 рр. та проведенням грошової реформи в часи відновлення державності

Виставка доступна за лінком.

 
Читачі мають можливість побачити грошові знаки різних періодів історії України, від доби Української Центральної Ради до сьогодення, а також законодавчі акти, організаційно-розпорядчі документи, звіти тощо, які супроводжували грошові реформи в Україні.

Законодавчі акти українських урядів, спрямовані на захист фінансового простору, звіти про боротьбу з насиченням ринку знеціненою готівкою, фальшуванням української валюти та зразки українських грошових знаків різних історичних періодів стануть у нагоді широкій аудиторії для остаточного усвідомлення різниці між "гривнею" і "рублем".

Загалом на виставці представлено близько 200 архівних документів

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.