Безкоштовні екскурсії від Національного музею Революції Гідності

У вересні Національний Музей Революції Гідності проведе безкоштовні тематичні екскурсії основними локаціями Майдану.

Про це "Історичній правді" повідомили у пресслужбі Музею.

 

Збір – в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок). Тут учасники екскурсії ознайомляться з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано знакові артефакти часів Майдану.

Далі маршрут пролягатиме до стели на майдані Незалежності та алеї Героїв Небесної Сотні зі Дзвоном Гідності біля каплиці архистратига Михаїла. Наші екскурсоводи розкажуть про найгарячіші події Революції Гідності та її героїв.


Тривалість екскурсії – до 1,5 години.


Розклад комплексних екскурсій у вересні:


по вівторках о 18:00 – 7, 14, 21, 28 вересня;

по середах об 11:00 – 8, 15, 22, 29 вересня;

по четвергах об 11:00 – 9, 23, 30 вересня;

в четвер о 18:00 – 2 вересня;

по п'ятницях об 11:00 – 3, 17 вересня;

в суботу о 14:00 – 4 вересня.


Кількість осіб у групах обмежено, тож організатори просять  зареєструватися за посиланням.

Щоб замовити екскурсію англійською, французькою або польською мовою, звертайтеся за телефоном +38 096 2842 807.

Збір в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок).


За наближенням і перебігом вересневих екскурсій Музею Майдану можна стежити в мережі Facebook

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.