Спецпроект

АНОНС: Відкриття реліквійно-документальної виставки «Голокост»

Виставка «Голокост» присвячена одній із наймасштабніших гуманітарних катастроф ХХ ст. За допомогою артефактів із колекції Музею війни та зібрання Музею Шереметьєвих вона розкриває масштаби, особливості перебігу й трагічні наслідки Голокосту для України; висвітлює складні та контроверсійні аспекти трагедії.

Про це "Історичній правді" повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

 

За кожним предметом – унікальна й драматична історія. У розділі "Гетто"вперше експонуються передані кілька місяців тому в Україну нагрудні знаки "Зірка Давида", які змушений був носити уродженець Львівщини Леон Бухгольц у далекому Парижі. Їх передав його онук Філіп Сендс – автор книжки "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова".

Також уперше представлені печатки юденратів Львова й Рівного та поліції єврейського гетто Бердичева, єврейський інформаційний календар, видрукуваний у Львові у період німецької окупації.

Розділи про виконавців і рятівників презентують протилежні досвіди, мотиви та життєві настанови людей, які опинилися перед головним Вибором свого життя – стати на бік злочинців, "покласти душу за дру́ги своя" чи залишитися осторонь.

Свій вибір на користь порятунку восьмирічного Веніаміна Борисковського зробила українська родина Олейниченків із Маріуполя, облаштувавши йому сховок усередині старого піаніно. Віднедавна музичний інструмент став частиною "золотого" фонду Музею. На виставці йому належить одне з ключових місць.

Лише через 80 років уперше з'явилася можливість прочитати послання Меєра Ципеса з Кам'янця-Подільського до сина Ісаака в Харків, написані їдишем. Онука Ісаака Юлія Корсунська, громадянка США, допомогла Музею в перекладі. Розшифровані рядки промовляють до відвідувачів словами безнадії та приреченості.


Час: 2 вересня, четвер, 12:00


Місце: Київ, вул. Лаврська, 27, Експозиція Музею


Акредитація ЗМІ:

e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

(097) 168-86-57 Жанна Очеретяна

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.