Спецпроект

АНОНС: Відкриття реліквійно-документальної виставки «Голокост»

Виставка «Голокост» присвячена одній із наймасштабніших гуманітарних катастроф ХХ ст. За допомогою артефактів із колекції Музею війни та зібрання Музею Шереметьєвих вона розкриває масштаби, особливості перебігу й трагічні наслідки Голокосту для України; висвітлює складні та контроверсійні аспекти трагедії.

Про це "Історичній правді" повідомили у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

 

За кожним предметом – унікальна й драматична історія. У розділі "Гетто"вперше експонуються передані кілька місяців тому в Україну нагрудні знаки "Зірка Давида", які змушений був носити уродженець Львівщини Леон Бухгольц у далекому Парижі. Їх передав його онук Філіп Сендс – автор книжки "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова".

Також уперше представлені печатки юденратів Львова й Рівного та поліції єврейського гетто Бердичева, єврейський інформаційний календар, видрукуваний у Львові у період німецької окупації.

Розділи про виконавців і рятівників презентують протилежні досвіди, мотиви та життєві настанови людей, які опинилися перед головним Вибором свого життя – стати на бік злочинців, "покласти душу за дру́ги своя" чи залишитися осторонь.

Свій вибір на користь порятунку восьмирічного Веніаміна Борисковського зробила українська родина Олейниченків із Маріуполя, облаштувавши йому сховок усередині старого піаніно. Віднедавна музичний інструмент став частиною "золотого" фонду Музею. На виставці йому належить одне з ключових місць.

Лише через 80 років уперше з'явилася можливість прочитати послання Меєра Ципеса з Кам'янця-Подільського до сина Ісаака в Харків, написані їдишем. Онука Ісаака Юлія Корсунська, громадянка США, допомогла Музею в перекладі. Розшифровані рядки промовляють до відвідувачів словами безнадії та приреченості.


Час: 2 вересня, четвер, 12:00


Місце: Київ, вул. Лаврська, 27, Експозиція Музею


Акредитація ЗМІ:

e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

(097) 168-86-57 Жанна Очеретяна

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.