Одеський музей тимчасово очолила Олександра Ковальчук, яка була заступницею Ройтбурда

Депутатка Одеської міськради Олександра Ковальчук, яка донедавна працювала заступницею директора Одеського художнього музею з розвитку, призначена в.о. директора цього закладу. Конкурс на цю посаду оголосять згодом.

Про це повідомила Олександра Ковальчук на своїй сторінці у Фейсбуці з посиланням на відповідне розпорядження Одеської ОДА.

 

"Сергій Гриневецький підписав розпорядження призначити мене тимчасовою виконувачкою обов'язків директора Одеського художнього музею. Це означає, що наша команда має всі необхідні повноваження для повноцінної роботи та реалізації запропонованих проєктів. Конкурс на цю посаду буде оголошено згодом", - зазначила Ковальчук.

За її словами, про підтримку Художнього музею сповістив Національний банк України.

"НБУ підтримує нас та надав згоду на передачу в тимчасове користування будівлю банку на перехресті Рішельєвської та Дерибасівської. Очікуємо погодження Міністерства юстиції України та визначення умов і процедури користування", - уточнила Ковальчук.

В.о. директора музею додала, що після завершення експертизи проєктно-кошторисної документації на реставраційні роботи будівля музею може бути включена до Програми Президента "Велика реставрація", і будуть виділені кошти на виконання цих робіт у 2022 році.

"Ми відчуваємо підтримку з усіх боків — від представників культурно-мистецької спільноти, депутатів Верховної ради, Кабміну, меценатів та друзів музею. Уперше за довгий час ми відчуваємо, що музей важливий", - підсумувала Ковальчук.


Нагадуємо, що до 8 серпня 2021 року Художній музей очолював відомий український художник, депутат Одеської облради Олександр Ройтбурд. 17 серпня, після його смерті, Одеська ОДА звернулась до МКІП із пропозицією надати Одеському художньому музею статус національного.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.