Одеський музей тимчасово очолила Олександра Ковальчук, яка була заступницею Ройтбурда

Депутатка Одеської міськради Олександра Ковальчук, яка донедавна працювала заступницею директора Одеського художнього музею з розвитку, призначена в.о. директора цього закладу. Конкурс на цю посаду оголосять згодом.

Про це повідомила Олександра Ковальчук на своїй сторінці у Фейсбуці з посиланням на відповідне розпорядження Одеської ОДА.

 

"Сергій Гриневецький підписав розпорядження призначити мене тимчасовою виконувачкою обов'язків директора Одеського художнього музею. Це означає, що наша команда має всі необхідні повноваження для повноцінної роботи та реалізації запропонованих проєктів. Конкурс на цю посаду буде оголошено згодом", - зазначила Ковальчук.

За її словами, про підтримку Художнього музею сповістив Національний банк України.

"НБУ підтримує нас та надав згоду на передачу в тимчасове користування будівлю банку на перехресті Рішельєвської та Дерибасівської. Очікуємо погодження Міністерства юстиції України та визначення умов і процедури користування", - уточнила Ковальчук.

В.о. директора музею додала, що після завершення експертизи проєктно-кошторисної документації на реставраційні роботи будівля музею може бути включена до Програми Президента "Велика реставрація", і будуть виділені кошти на виконання цих робіт у 2022 році.

"Ми відчуваємо підтримку з усіх боків — від представників культурно-мистецької спільноти, депутатів Верховної ради, Кабміну, меценатів та друзів музею. Уперше за довгий час ми відчуваємо, що музей важливий", - підсумувала Ковальчук.


Нагадуємо, що до 8 серпня 2021 року Художній музей очолював відомий український художник, депутат Одеської облради Олександр Ройтбурд. 17 серпня, після його смерті, Одеська ОДА звернулась до МКІП із пропозицією надати Одеському художньому музею статус національного.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.