У Кам’янці-Подільському виявили давньоруське поховання

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині під час прокладання траншеї археологи виявили поховання жінки ХІІІ-ХIV ст., що є найдавнішим на території Старого міста

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.

 

"Коли прокладалася траншея для земляного кабелю на схід від Вірменського бастіону в межах ділянки на вулиці Францисканська, 10, то наштовхнулися на поховання жінки віком до 30 років. Дослідження поховальної камери показали, що воно прямокутної форми і швидше за все це вже був дерев'яний гріб. Наявність кераміки всередині дає можливість попередньо припустити, що це - ХІІІ-ХIV ст. У неї на пальцях виявили два кільця, оздоблені псевдовиттям, що теж характерні для ХІІІ-ХIV ст." - зазначив Болтанюк.

За його словами, жінка похована головою на захід, що свідчить про християнську традицію. Вона похована у трипільському культурному шарі, адже поруч археологи виявили залишки житла ранньотрипільського періоду.

Як зауважив кандидат історичних наук, керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло, це поховання пов'язане з церквою, що стояла при в'їзді на Вірменський ринок.

Фахівці наголошують, що таке поховання є першим на території Старого міста. Раніше давньоруські поховання виявляли в Кам'янці-Подільському на території замку.

Далі рештки жінки досліджуватимуть антропологи з Інституту археології НАНУ.

Археологи здійснювали нагляд за траншеями, які проводить ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія".

Участь у роботах брали Павло Нечитайло, Петро Болтанюк, магістант Національного університету "Києво-Могилянська академія" Євген Левінзон, магістанти Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Ільдар Яхієв та Олександра Бєлік.  

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.