Спецпроект

У всіх школах сьогодні – Національний урок пам’яті до роковин трагедії в Бабиному Яру

В усіх закладах загальної середньої освіти 29 вересня відбудеться Національний урок пам’яті, приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки.

 
Військовополонені засипають землею ділянку Бабиного Яру, де лежать розстріляні євреї
ФОТО:  Йоганнес Хелле, жовтень 1941 року 

"Національний урок пам'яті покликаний сприяти формуванню стійкого негативного ставлення громадян до фактів дискримінації, зневаги до людської гідності та зазіхань на право на життя.

Також він має на меті розкрити сутність трагедії Голокосту в Україні та висвітлити тему розстрілів у Бабиному Яру, розвивати навички критичного мислення через аналіз джерел та розширити сучасне сприйняття процесу вивчення історії", - йдеться у повідомленні.

Урок проводиться спільно Міністерством освіти і науки України та Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр".


Початок о 10:00. Трансляція відбудеться на Ютуб-каналі та сторінці МОН у Фейсбуці.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.