Спецпроект

До роковин початку розстрілів у Бабиному Яру УІНП презентував соціальний ролик. ВІДЕО

29 вересня вшановуються 80 роковини з часу однієї з найтрагічніших сторінок історії окупованого нацистами Києва – початку масових розстрілів у Бабиному Яру, коли лише за два перших дні німці розстріляли 33 771 киян лише через те, що вони євреї.

Про це повідомляє пресслужба Українського інституту національної пам'яті.

 

"Загалом за два роки окупації, за різними оцінками істориків, у Бабиному Яру знайшли свій останній притулок до 100 тисяч людей: євреїв, ромів, військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні, українських націоналістів, радянських підпільників та інших категорій населення.

Практично чверть населення, що лишилася в окупованому Києві. Бабин Яр став першим жахливим експериментом нацистів із "вирішення єврейського питання" і поклав початок створенню "фабрик смерті" по всій Європі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, київських євреїв убили лише тому, що політична ідеологія нацистської держави визнала їх расово ворожими та "засудила" до вбивства.

"Більше ніде, навіть у сумнозвісних фабриках смерті, не вбивали стільки людей за такий короткий проміжок часу. Тому Бабин Яр в усьому світі є одним із символів Голокосту. Цими меморіальними заходами ми прагнемо, вшановуючи пам'ять жертв, повернути їм гідність, відібрану злочинною ідеологією. Це одночасно є і внеском у формування зрілої та гідної політичної нації, для якої права людини будуть базовою цінністю незалежно від походження, соціального чи іншого статусу.

Адже ми прагнемо жити у спільноті, яка не сприймає насильство як аргумент, а навпаки – культивує почуття відповідальності, емпатії, толерантності, міжнаціонального та міжконфесійного порозуміння", - акцентує Дробович, висловивши сподівання, що участь у цих пам'ятних подіях об'єднає суспільство й до них долучаться якомога більше людей незалежно від національної приналежності, релігії та поглядів на меморіалізацію простору Бабиного Яру.

У пресслужбі повідомляють, що до 80-х роковин трагедії Український інститут національної пам'яті спільно зі студією "Диваки Продакшн" презентує соціальний ролик із циклу "Події епохи", в якому були використані фрагменти виставки "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії", історична хроніка, кадри із німецько-білоруського фільму "Бабин Яр". У ролику наголошується на важливості збереження історичної пам'яті з покоління до покоління.

Історичний консультант ролика – Віталій Нахманович.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.