Спецпроект

До роковин початку розстрілів у Бабиному Яру УІНП презентував соціальний ролик. ВІДЕО

29 вересня вшановуються 80 роковини з часу однієї з найтрагічніших сторінок історії окупованого нацистами Києва – початку масових розстрілів у Бабиному Яру, коли лише за два перших дні німці розстріляли 33 771 киян лише через те, що вони євреї.

Про це повідомляє пресслужба Українського інституту національної пам'яті.

 

"Загалом за два роки окупації, за різними оцінками істориків, у Бабиному Яру знайшли свій останній притулок до 100 тисяч людей: євреїв, ромів, військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні, українських націоналістів, радянських підпільників та інших категорій населення.

Практично чверть населення, що лишилася в окупованому Києві. Бабин Яр став першим жахливим експериментом нацистів із "вирішення єврейського питання" і поклав початок створенню "фабрик смерті" по всій Європі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, київських євреїв убили лише тому, що політична ідеологія нацистської держави визнала їх расово ворожими та "засудила" до вбивства.

"Більше ніде, навіть у сумнозвісних фабриках смерті, не вбивали стільки людей за такий короткий проміжок часу. Тому Бабин Яр в усьому світі є одним із символів Голокосту. Цими меморіальними заходами ми прагнемо, вшановуючи пам'ять жертв, повернути їм гідність, відібрану злочинною ідеологією. Це одночасно є і внеском у формування зрілої та гідної політичної нації, для якої права людини будуть базовою цінністю незалежно від походження, соціального чи іншого статусу.

Адже ми прагнемо жити у спільноті, яка не сприймає насильство як аргумент, а навпаки – культивує почуття відповідальності, емпатії, толерантності, міжнаціонального та міжконфесійного порозуміння", - акцентує Дробович, висловивши сподівання, що участь у цих пам'ятних подіях об'єднає суспільство й до них долучаться якомога більше людей незалежно від національної приналежності, релігії та поглядів на меморіалізацію простору Бабиного Яру.

У пресслужбі повідомляють, що до 80-х роковин трагедії Український інститут національної пам'яті спільно зі студією "Диваки Продакшн" презентує соціальний ролик із циклу "Події епохи", в якому були використані фрагменти виставки "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії", історична хроніка, кадри із німецько-білоруського фільму "Бабин Яр". У ролику наголошується на важливості збереження історичної пам'яті з покоління до покоління.

Історичний консультант ролика – Віталій Нахманович.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."