Спецпроект

До роковин початку розстрілів у Бабиному Яру УІНП презентував соціальний ролик. ВІДЕО

29 вересня вшановуються 80 роковини з часу однієї з найтрагічніших сторінок історії окупованого нацистами Києва – початку масових розстрілів у Бабиному Яру, коли лише за два перших дні німці розстріляли 33 771 киян лише через те, що вони євреї.

Про це повідомляє пресслужба Українського інституту національної пам'яті.

 

"Загалом за два роки окупації, за різними оцінками істориків, у Бабиному Яру знайшли свій останній притулок до 100 тисяч людей: євреїв, ромів, військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні, українських націоналістів, радянських підпільників та інших категорій населення.

Практично чверть населення, що лишилася в окупованому Києві. Бабин Яр став першим жахливим експериментом нацистів із "вирішення єврейського питання" і поклав початок створенню "фабрик смерті" по всій Європі", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, київських євреїв убили лише тому, що політична ідеологія нацистської держави визнала їх расово ворожими та "засудила" до вбивства.

"Більше ніде, навіть у сумнозвісних фабриках смерті, не вбивали стільки людей за такий короткий проміжок часу. Тому Бабин Яр в усьому світі є одним із символів Голокосту. Цими меморіальними заходами ми прагнемо, вшановуючи пам'ять жертв, повернути їм гідність, відібрану злочинною ідеологією. Це одночасно є і внеском у формування зрілої та гідної політичної нації, для якої права людини будуть базовою цінністю незалежно від походження, соціального чи іншого статусу.

Адже ми прагнемо жити у спільноті, яка не сприймає насильство як аргумент, а навпаки – культивує почуття відповідальності, емпатії, толерантності, міжнаціонального та міжконфесійного порозуміння", - акцентує Дробович, висловивши сподівання, що участь у цих пам'ятних подіях об'єднає суспільство й до них долучаться якомога більше людей незалежно від національної приналежності, релігії та поглядів на меморіалізацію простору Бабиного Яру.

У пресслужбі повідомляють, що до 80-х роковин трагедії Український інститут національної пам'яті спільно зі студією "Диваки Продакшн" презентує соціальний ролик із циклу "Події епохи", в якому були використані фрагменти виставки "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії", історична хроніка, кадри із німецько-білоруського фільму "Бабин Яр". У ролику наголошується на важливості збереження історичної пам'яті з покоління до покоління.

Історичний консультант ролика – Віталій Нахманович.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.