Працівницю львівського музею судитимуть за втрату рідкісних видань XVI-XVII століть

Прокурори Галицької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно завідуючої відділом Музею мистецтва староукраїнської книги ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького. Жінці закидають службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної прокуратури.

 

За даними слідства, службовиця не забезпечила збереження ввірених їй реліквій, що призвело до втрати низки давніх музейних книжок, які які мають велику історичну цінність та є надбанням культурної спадщини.

Йдеться про "Апостол" Івана Федоровича 1574 року видання, Віленське "Євангеліє" 1575 року видання та "Ключ розуміння" Ґалятовського Йоаникія 1665 року видання.

"Таким чином, внаслідок неналежного виконання обвинуваченою своїх службових обов'язків, державі спричинено матеріальну шкоду на загальну суму понад 8,5 мільйонів гривень", – заявили у прокуратурі.

Поліція розслідувала справу ще з 2017 року. Тоді новопризначений директор галереї Тарас Возняк заявив про рекордну крадіжку стародруків із музею – понад 400 музейних предметів, частину з яких підмінили.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.