Працівницю львівського музею судитимуть за втрату рідкісних видань XVI-XVII століть

Прокурори Галицької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно завідуючої відділом Музею мистецтва староукраїнської книги ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького. Жінці закидають службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної прокуратури.

 

За даними слідства, службовиця не забезпечила збереження ввірених їй реліквій, що призвело до втрати низки давніх музейних книжок, які які мають велику історичну цінність та є надбанням культурної спадщини.

Йдеться про "Апостол" Івана Федоровича 1574 року видання, Віленське "Євангеліє" 1575 року видання та "Ключ розуміння" Ґалятовського Йоаникія 1665 року видання.

"Таким чином, внаслідок неналежного виконання обвинуваченою своїх службових обов'язків, державі спричинено матеріальну шкоду на загальну суму понад 8,5 мільйонів гривень", – заявили у прокуратурі.

Поліція розслідувала справу ще з 2017 року. Тоді новопризначений директор галереї Тарас Возняк заявив про рекордну крадіжку стародруків із музею – понад 400 музейних предметів, частину з яких підмінили.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.