Новий відеоролик від УІНП розвінчує міф про «Золотий вересень» 1939 року. ВІДЕО

1 вересня розпочалась Друга світова війна, до цієї дати Український інститут національної пам'яті презентує новий відеоролик «Золотий вересень».

Відеоролик створений у межах відеопроєкту "Війна і міф".

 

"У ролику розвінчуємо міф про те, що приєднання території Західної України сприймалось населенням як визволення "з-під панського гніту".

Акцентуємось на підписанні пакту Молотова – Ріббентропа, який включив СРСР у війну в 1939 році як агресора, а не в 1941-му як жертву. Зауважуємо, як місцевим населенням сприймався прихід радянської влади.

Наголошуємо на жорстоких та репресивних методах встановлення радянської влади на теренах Західної України, жертвами якої стали десятки тисяч людей" - йдеться у повідомленні УІНП.

Виробництво: Prosto Production.


Над випуском працювали: Бойко Тетяна, Бойченко Зоя, Дробович Антон, Майоров Максим, Тиліщак Володимир, Яременко Вікторія.


У відео використано матеріали книги "Війна і міф: невідома Друга світова" за редакцією Володимира В'ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме: міф "Золотий вересень" – українці радо вітали прихід радянських військ" (автор – Олександр Зінченко).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.