Президент присвоїв звання Героя України історику-досліднику трагедії Бабиного Яру

Президент Володимир Зеленський присвоїв історику Іллі Левітасу звання Героя України (посмертно) за визначний особистий внесок у відродження та розвиток національних культур України, збереження та вшанування пам’яті про трагедію Бабиного Яру, консолідацію українського суспільства, багаторічну плідну громадську й просвітницьку діяльність.

Про це в повідомляє Локальна історія.

 

"Подання на присвоєння цього звання Левітасу надійшло від Міністерства культури та інформаційної політики України напередодні 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, вивченням якої та вшануванням пам'яті жертв самовіддано займався Ілля Михайлович", – йдеться в повідомленні.


Ілля Левітас (11.12.1931 – 04.08.2014) – автор і укладач 34 книг з історії єврейського народу, зокрема 12 книг про трагедію Бабиного Яру. Автор понад 220 статей.

У 1989 році заснував і очолив першу єврейську всеукраїнську організацію – Товариство єврейської культури України, яке в 1992-му увійшло до складу Єврейської ради України.

За ініціативою та під безпосереднім керівництвом Іллі Левітаса був створений Фонд "Пам'ять Бабиного Яру", який він очолював до самої смерті. За час існування Фонд виконав величезну роботу зі збереження в пам'яті людей трагедії, яка сталася в урочищі Бабин Яр в роки нацистської окупації.

Фонди "Пам'ять Бабиного Яру" та "Пам'ять жертв фашизму в Україні", які також входили до складу Єврейської ради України, присвоїли звання Праведника України й Праведника Бабиного Яру більш як 4 тис. осіб 13 національностей, які рятували євреїв від знищення.

Нині ті, хто мають звання Праведника України чи Праведника Бабиного Яру, відповідно до Указу Президента від 14 травня 2021 року № 193 отримуватимуть довічні державні стипендії.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.