Під час показу фільму про Голодомор на центр "Меморіал" у Москві напали невідомі. ВІДЕО

У Москві під час показу фільму Аґнешки Холланд "Гарет Джонс" (в українському прокаті – "Ціна правди") в офісі правозахисного центру "Меморіал" (визнаного російською владою "іноземним агентом") скоїли напад кілька десятків людей.

Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

 

Приблизно через 10 хвилин після початку фільму до зали увірвалися люди в масках і наказали всім лежати. Багато глядачів злякалися, вирішивши, що відбувається захоплення заручників.

Потім нападники піднялися на сцену, стали називати присутніх "фашистами" і вигукувати гасла "Геть!" і "Йди!".

До приїзду поліції вдалося затримати трьох людей. Їх забрали до відділку. Подробиць про нападників та їхні мотиви наразі немає.

Фільм, під час показу якого стався напад, оповідає про британського журналіста, який приїхав до СРСР і став свідком Голодомору на території України.

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" – некомерційна організація, що займається дослідженням політичних репресій у СРСР і сучасній Росії.

Міністерство юстиції Росії визнало правозахисний центр "іноземним агентом" у 2014 році. Історико-просвітницьке товариство було визнано "іноагентом" у 2016-му.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.