Під час показу фільму про Голодомор на центр "Меморіал" у Москві напали невідомі. ВІДЕО

У Москві під час показу фільму Аґнешки Холланд "Гарет Джонс" (в українському прокаті – "Ціна правди") в офісі правозахисного центру "Меморіал" (визнаного російською владою "іноземним агентом") скоїли напад кілька десятків людей.

Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

 

Приблизно через 10 хвилин після початку фільму до зали увірвалися люди в масках і наказали всім лежати. Багато глядачів злякалися, вирішивши, що відбувається захоплення заручників.

Потім нападники піднялися на сцену, стали називати присутніх "фашистами" і вигукувати гасла "Геть!" і "Йди!".

До приїзду поліції вдалося затримати трьох людей. Їх забрали до відділку. Подробиць про нападників та їхні мотиви наразі немає.

Фільм, під час показу якого стався напад, оповідає про британського журналіста, який приїхав до СРСР і став свідком Голодомору на території України.

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" – некомерційна організація, що займається дослідженням політичних репресій у СРСР і сучасній Росії.

Міністерство юстиції Росії визнало правозахисний центр "іноземним агентом" у 2014 році. Історико-просвітницьке товариство було визнано "іноагентом" у 2016-му.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.