АНОНС: Розмова з Казімєжем Вуйціцьким "Польський клопіт з українською історією"

Центр Пограниччя / Borderland Center УКУ спільно з кафедрою Історія УКУ та навчально-дослідна програма "Українське ХХ століття" запрошують на відкриту зустріч із польським істориком, журналістом і публіцистом Казімєжем Войціцьким.

У центрі розмови — проєкт його майбутньої книжки "Польський клопіт з українською історією: Есе про асиметрію пам'яті", над якою автор планує завершити роботу наприкінці 2026 року. Книжка має стати спробою подивитися на польсько-українські суперечки довкола історичної пам'яті ширше, ніж лише через питання ОУН, УПА чи Волині 1943 року. Автор розглядає їх як прояв глибшої асиметрії двох національних культур пам'яті та різного досвіду осмислення ХХ століття.

Одне з ключових питань майбутньої книжки — чому поява сучасної, суб'єктної України так сильно змінює польське бачення спільного минулого? Вуйціцький пропонує розглянути польське сприйняття України також крізь призму пам'яті про ІІ Річ Посполиту, "кресової" спадщини та уявлень про втрачений історичний простір.

Інше важливе питання — як Україна після 1991 року повертала собі власну історичну пам'ять: про Голодомор, радянські репресії, визвольний рух та боротьбу за незалежність. Цей процес сформував інше розуміння української історії ХХ століття, зокрема й місця УПА, яке після 2014 та 2022 років дедалі виразніше пов'язується з досвідом спротиву російському імперському пануванню.

У майбутній книжці також порушується питання Волині 1943 року та різних способів пам'ятати про Другу світову війну. Автор пропонує замислитися, чи можливо вийти за межі ситуації, коли одна історична подія стає головним ключем до сприйняття всього польсько-українського минулого.

Водночас зустріч не буде презентацією завершеної концепції. Це запрошення до відкритої розмови — про історію, пам'ять, різні національні перспективи та можливість польсько-українського діалогу без вимоги створити одну спільну версію минулого.

Коли: 6 жовтня 2026 року, 16:00

Де: Львів, Український католицький університет, Академічний корпус, аудиторія 424.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.