АНОНС: Розмова з Казімєжем Вуйціцьким "Польський клопіт з українською історією"

Центр Пограниччя / Borderland Center УКУ спільно з кафедрою Історія УКУ та навчально-дослідна програма "Українське ХХ століття" запрошують на відкриту зустріч із польським істориком, журналістом і публіцистом Казімєжем Войціцьким.

У центрі розмови — проєкт його майбутньої книжки "Польський клопіт з українською історією: Есе про асиметрію пам'яті", над якою автор планує завершити роботу наприкінці 2026 року. Книжка має стати спробою подивитися на польсько-українські суперечки довкола історичної пам'яті ширше, ніж лише через питання ОУН, УПА чи Волині 1943 року. Автор розглядає їх як прояв глибшої асиметрії двох національних культур пам'яті та різного досвіду осмислення ХХ століття.

Одне з ключових питань майбутньої книжки — чому поява сучасної, суб'єктної України так сильно змінює польське бачення спільного минулого? Вуйціцький пропонує розглянути польське сприйняття України також крізь призму пам'яті про ІІ Річ Посполиту, "кресової" спадщини та уявлень про втрачений історичний простір.

Інше важливе питання — як Україна після 1991 року повертала собі власну історичну пам'ять: про Голодомор, радянські репресії, визвольний рух та боротьбу за незалежність. Цей процес сформував інше розуміння української історії ХХ століття, зокрема й місця УПА, яке після 2014 та 2022 років дедалі виразніше пов'язується з досвідом спротиву російському імперському пануванню.

У майбутній книжці також порушується питання Волині 1943 року та різних способів пам'ятати про Другу світову війну. Автор пропонує замислитися, чи можливо вийти за межі ситуації, коли одна історична подія стає головним ключем до сприйняття всього польсько-українського минулого.

Водночас зустріч не буде презентацією завершеної концепції. Це запрошення до відкритої розмови — про історію, пам'ять, різні національні перспективи та можливість польсько-українського діалогу без вимоги створити одну спільну версію минулого.

Коли: 6 жовтня 2026 року, 16:00

Де: Львів, Український католицький університет, Академічний корпус, аудиторія 424.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".