Генпрокуратура Росії вимагає ліквідувати правозахисний центр "Меморіал"

Силовики твердять, що правозахисники порушують закон про "іноземних агентів" – не ставлять на своїх матеріалах відповідну позначку.

Про це повідомили у "Меморіалі".

 

Генпрокуратура РФ подала позов про ліквідацію організації до Верховного суду Росії.

"Це політичне рішення про знищення товариства "Меморіал" – організації, яка займається історією політичних репресій та захистом прав людини", – йдеться у заяві правління центру.

Верховний суд РФ розгляне це питання 25 листопада.

"Меморіал" включили до списку "іноземних агентів" у жовтні 2016 року. До грудня 2019 року на нього наклали штрафів на загальну суму 3 млн рублів.

Відповідно до закону, громадські організації – "іноземні агенти" повинні вказувати свій статус у всіх матеріалах або повідомленнях, які вони розповсюджують через ЗМІ або інтернет.

Штраф для посадової особи за відсутність маркування "іноагенту" і за відмову так реєструватися може становити від 100 тисяч до 300 тисяч рублів, для організації – від 300 тисяч до 500 тисяч рублів. За повторне порушення штраф для юрособи може становити до 1 млн рублів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.