На Львівщині археологи знайшли давні мури замку XVII століття

Один з розкопів засвідчив, що будівля стоїть на потужному румовищі від його попередника – мурованого замку родини Потоцьких, що, ймовірно, був зведений у XVII столітті.

Під час археологічних досліджень на території Палацу кінця ХІХ ст. у Тартакові, що на Львівщині, знайшли давні мури замку, який датують XVII століттям. Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.

 

Знахідку виявили науковці центру. Для створення проєктно-кошторисної документації вони проводять тут попередні археологічні дослідження.

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, один з розкопів, який заклали при південно-західному наріжнику палацу, засвідчив, що будівля стоїть на потужному румовищі від його попередника – мурованого замку родини Потоцьких, що, ймовірно, був зведений у XVII столітті. В іншому розкопі археологи зафіксували мур замку шириною 2,5 м.

Палац в Тартакові є не лише пам'яткою архітектури національного значення, а й важливим і багатошаровим археологічним комплексом.

Перші письмові згадки про Тартаків, як зазначила наукова консультантка проєкту, археологиня Наталя Войцещук, датуються початком XV століття. Тож археологи сподіваються, що подальші дослідження розкажуть багато нового про історію Сокальщини.

Археологічні дослідження в Тартакові є частиною робіт з розробки комплексного проєкту реставрації пам'ятки. Їхні результати будуть основою для прийняття фахових проєктних рішень проєктантів-реставраторів.

Виготовлення проєктно-кошторисної документації для Тартаківського палацу співфінансують Львівська обласна рада з бюджету розвитку та місцева Сокальська міська рада. Палац у Тартакові – один із двох об'єктів культурної спадщини на Львівщині, які перебувають у концесії.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.