На Львівщині археологи знайшли давні мури замку XVII століття

Один з розкопів засвідчив, що будівля стоїть на потужному румовищі від його попередника – мурованого замку родини Потоцьких, що, ймовірно, був зведений у XVII столітті.

Під час археологічних досліджень на території Палацу кінця ХІХ ст. у Тартакові, що на Львівщині, знайшли давні мури замку, який датують XVII століттям. Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.

 

Знахідку виявили науковці центру. Для створення проєктно-кошторисної документації вони проводять тут попередні археологічні дослідження.

За словами директорки департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олени Василько, один з розкопів, який заклали при південно-західному наріжнику палацу, засвідчив, що будівля стоїть на потужному румовищі від його попередника – мурованого замку родини Потоцьких, що, ймовірно, був зведений у XVII столітті. В іншому розкопі археологи зафіксували мур замку шириною 2,5 м.

Палац в Тартакові є не лише пам'яткою архітектури національного значення, а й важливим і багатошаровим археологічним комплексом.

Перші письмові згадки про Тартаків, як зазначила наукова консультантка проєкту, археологиня Наталя Войцещук, датуються початком XV століття. Тож археологи сподіваються, що подальші дослідження розкажуть багато нового про історію Сокальщини.

Археологічні дослідження в Тартакові є частиною робіт з розробки комплексного проєкту реставрації пам'ятки. Їхні результати будуть основою для прийняття фахових проєктних рішень проєктантів-реставраторів.

Виготовлення проєктно-кошторисної документації для Тартаківського палацу співфінансують Львівська обласна рада з бюджету розвитку та місцева Сокальська міська рада. Палац у Тартакові – один із двох об'єктів культурної спадщини на Львівщині, які перебувають у концесії.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.