АНОНС: Показ та обговорення фільму «Вогнехреща» про події на Грушевського. ВІДЕО

Цього тижня виповнюється 8 років від початку подій на Грушевського, які змінили хід Революції Гідності.

Український інститут національної пам'яті до річниці подій на Грушевського представляє фільм "Вогнехреща", створений на основі відеоматеріалів проєкту "Майдан: усна історія" та матеріалів, наданих Національним музеєм Революції Гідності.

 

Стрічка через усноісторичні свідчення розповідає про протистояння між протестувальниками та силовиками на вулиці Грушевського в січні 2014 року.

До перегляду та обговорення фільму запрошені його творці та герої, які зможуть поділитись своїми враженнями від стрічки, а також спогадами і роздумами як про події на Грушевського, так і загалом про події Революції Гідності.


В обговоренні стрічки візьмуть участь:


Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.


А також герої фільму:

Андрій Єрмоленко, художник

Андрій Бондаренко, громадський діяч, юрист

Павел Боболовіч, журналіст із Польщі

Тарас Логінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України

Олексій Шемотюк, архітектор

Галина Циганенко, психолог, психотерапевт

Богдан Мотузенко, соціолог, аналітик

Вікторія Кочубей, психолог

Ганна Гречанюк, вчитель

Ярослав Коробка, режисер монтажу


Модеруватиме подію Тетяна Ковтунович.


Після перегляду відбудеться обговорення з творцями та героями фільму.


Час: 20 січня, четвер, 18:00


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності 18/2).


Участь у заході за реєстрацією.


Гості повинні дотримуватися чинних карантинних вимог, у тому числі мати при собі дійсний сертифікат про вакцинацію від COVID-19, дійсний сертифікат про одужання, або дійсний негативний результат тесту.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.