У Польщі туристка із Нідерландів зробила нацистське привітання біля концтабору «Аушвіц»

Польща оштрафувала туристку з Нідерландів за нацистське вітання на місці колишнього концтабору «Аушвіц».

Про це повідомляє BBC.

 

29-річна жінка зробила цей жест перед брамою Arbeit Macht Frei ("Праця звільняє"). Охоронці помітили жінку прямо під час позування для фото, яке зробив чоловік. Поліція висунула їй звинувачення в участі в нацистській пропаганді. Прокуратура виписала штраф, жінка погодилась його сплатити (скільки саме — невідомо) і назвала цей вчинок "невдалим жартом".

Це не перший випадок затримання іноземців за пропаганду нацизму в Польщі — звинувачення, за яке можна отримати до двох років вʼязниці.

Так наприклад, у 2013 році двох турецьких студентів оштрафували і засудили за таке привітання до шести місяців тюремного увʼязнення з відтермінуванням виконання вироку на три роки.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.