Захід засудив рішення про ліквідацію «Меморіалу» в Росії

Країни Євросоюзу, а також США, Австралія, Канада та Велика Британія виступили зі спільною заявою, яка засуджує рішення російського суду щодо ліквідації правоохоронної спілки «Меморіал», головною метою якої було розкриття злочинів сталінського режиму.

Як повідомляє Укрінформ, текст відповідного документа оприлюднений на сайті Європейської служби зовнішніх дій.

 

"Ми засуджуємо рішення двох судів в Росії щодо силового закриття Міжнародного Меморіалу та Центру захисту прав людини "Меморіал". Протягом більш як трьох десятиліть Меморіал виконував унікальну роль з документування історичних злочинів та із відкриття та збереження пам'яті десятків мільйонів жертв політичних репресій у цій країні…

Звинувачення російської влади в тому, що принципова та мирна робота Центру захисту прав людини Меморіал "виправдовувала екстремізм та тероризм", не можуть бути прийнятними. Робота Меморіалу ніколи раніше не була більш необхідною", - наголошується у заяві.

Документ нагадує, що Меморіал також невтомно захищав права людини в Росії, розкриваючи їх кричущі порушення, зокрема, на Північному Кавказі, вів постійно зростаючий перелік осіб, яких вважав політичними в'язнями.

"Невиправдане рішення примусити Меморіал замовкнути було прийнято після багатьох місяців поглиблення систематичних репресій в Росії проти правозахисників, незалежних медіа та журналістів, представників політичної опозиції та критичних голосів, а також проти релігійних меншин та інших маргіналізованих груп.

Це надалі погіршує міжнародну репутацію Росії, враховуючи, що дотримання прав людини, фундаментальних свобод та верховенства права є однією з основ міжнародного правопорядку", - наголосили учасники спільної заяви.

Вони закликали Росію виконувати власні міжнародні зобов'язання у дотриманні прав людини, знову висловили засудження російського закону "про іноземних агентів", що має на меті заглушити всі незалежні голоси та звузити простір для громадянського суспільства.

"Люди в Росії, як і люди будь-де, мають право на свободу висловлювань та асоціацій, у тому числі – на захист власних прав людини та фундаментальних свобод", - підкреслюється у документі.


Як вже повідомлялося, 28 грудня Верховний суд РФ задовольнив вимогу Генпрокуратури про ліквідацію міжнародного товариства "Меморіал". 29 грудня Мосміськсуд ухвалив аналогічне рішення щодо правозахисного центру "Меморіал".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.