Захід засудив рішення про ліквідацію «Меморіалу» в Росії

Країни Євросоюзу, а також США, Австралія, Канада та Велика Британія виступили зі спільною заявою, яка засуджує рішення російського суду щодо ліквідації правоохоронної спілки «Меморіал», головною метою якої було розкриття злочинів сталінського режиму.

Як повідомляє Укрінформ, текст відповідного документа оприлюднений на сайті Європейської служби зовнішніх дій.

 

"Ми засуджуємо рішення двох судів в Росії щодо силового закриття Міжнародного Меморіалу та Центру захисту прав людини "Меморіал". Протягом більш як трьох десятиліть Меморіал виконував унікальну роль з документування історичних злочинів та із відкриття та збереження пам'яті десятків мільйонів жертв політичних репресій у цій країні…

Звинувачення російської влади в тому, що принципова та мирна робота Центру захисту прав людини Меморіал "виправдовувала екстремізм та тероризм", не можуть бути прийнятними. Робота Меморіалу ніколи раніше не була більш необхідною", - наголошується у заяві.

Документ нагадує, що Меморіал також невтомно захищав права людини в Росії, розкриваючи їх кричущі порушення, зокрема, на Північному Кавказі, вів постійно зростаючий перелік осіб, яких вважав політичними в'язнями.

"Невиправдане рішення примусити Меморіал замовкнути було прийнято після багатьох місяців поглиблення систематичних репресій в Росії проти правозахисників, незалежних медіа та журналістів, представників політичної опозиції та критичних голосів, а також проти релігійних меншин та інших маргіналізованих груп.

Це надалі погіршує міжнародну репутацію Росії, враховуючи, що дотримання прав людини, фундаментальних свобод та верховенства права є однією з основ міжнародного правопорядку", - наголосили учасники спільної заяви.

Вони закликали Росію виконувати власні міжнародні зобов'язання у дотриманні прав людини, знову висловили засудження російського закону "про іноземних агентів", що має на меті заглушити всі незалежні голоси та звузити простір для громадянського суспільства.

"Люди в Росії, як і люди будь-де, мають право на свободу висловлювань та асоціацій, у тому числі – на захист власних прав людини та фундаментальних свобод", - підкреслюється у документі.


Як вже повідомлялося, 28 грудня Верховний суд РФ задовольнив вимогу Генпрокуратури про ліквідацію міжнародного товариства "Меморіал". 29 грудня Мосміськсуд ухвалив аналогічне рішення щодо правозахисного центру "Меморіал".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.