У Дніпрі відкриють виставку археологічних знахідок з будівництва решетилівської траси

У Дніпрі 14 лютого відкриють виставку археологічних пам’яток. Експонатами стануть 130 предметів, які знайшли під час розкопок на будівництві нової траси

Про це повідомили у Дніпропетровській ОДА.

 

"Під час зведення нової магістралі поряд із дорожниками працюють археологи. Аби зберегти пам'ятки давнини, які можуть знаходитися під багатометровими шарами ґрунту. "На перехресті часів" опинилося і "Велике будівництво" решетилівської траси. У 2021-му археологи знайшли там понад 1,5 тис артефактів віком до 10 тис років. Найцікавіші "родзинки" стануть експонатами нової виставки", – розповів начальник Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Олександр Коломійцев. 

Серед 130 експонатів майбутньої виставки – крем'яні та кістяні знаряддя праці, прикраси доби пізньої бронзи, різноманітна кераміка. А ще – кістки мамонта та бізона, які мешкали на території області у льодовиковий період. Панцир черепахи, якому 3 тис років.

За допомогою сучасних технологій відвідувачам запропонують "зануритися" у археологічні розкопки. Крізь 3D-окуляри вони зможуть побачити на екрані, як місця досліджень перетворюються на нову магістраль.

Виставка працюватиме з 14 до 20 лютого. Час роботи – з 12:00 до 18:00.

Адреса: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, 1 поверх.

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.