Центр Івана Марчука розмістять у колишній будівлі посольства США, законсервованій з 2012 року

У будинку, де заплановано створити музейно-культурний центр сучасного мистецтва Івана Марчука, до 2012 року розміщувалось посольство США в Україні.

Наразі споруда законсервована і відключена від інженерних мереж, ідеться у відповіді ДП "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" на інформаційний запит Укрінформу.

 

"Домоволодіння на вул. Винниченка Володимира, 10 у Шевченківському районі м. Києва перебуває на балансі ДП "ГДІП". З квітня 1992 року по березень 2012 року на території домоволодіння розміщувалося посольство Сполучених Штатів Америки в Україні.

З квітня 2012 року (після переїзду посольства у новозбудований комплекс) домоволодіння не використовувалося та було законсервоване і відключене від інженерних мереж", - поінформували в ГДІП.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.