IN MEMORIAM. Померла білоруська історикиня Валентина Лєбєдєва

Валентина Мятлицька (Лєбєдєва) досліджувала історію Гомеля, зокрема, у час його приналежності до УНР у 1918 році

У білоруському Гомелі померла історикиня Валентина Лєбєдєва. Дослідниця багато років працювала на кафедрі історії Гомельського державного університету імені Ф. Скарини. Сфера своїх наукових інтересів охоплювала широке коло проблем.

 

Визнання Валентині Михайлівні принесли дослідження з історії Гомеля XIX-XX століттях та історії білоруського національного руху -- зокрема, їй належить авторство біографії діячки БНР Палути Бадунової. Багато років Валентина Михайлівна віддала вивченню особистості та спадщини Михайла Довнар-Запольського.

У січні 2022 році вийшла її наукова праця "На паграніччы эпох і дзяржаў. Старонкі гісторыі Гомеля (1917-1918)".

На сайті Історична правда опубліковано дві її статті:

Контрабанда, страйки, більшовики... Десять місяців української влади на Поліссі

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.