АНОНС: лекція "Історики як уможливлювачі? Історіоґрафія, імперіалізм і леґітимація російської аґресії"

У лекції мова піде про хибне уявлення про українську історію в західних академічних колах

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

 

12 травня 2022 року відбудеться лекція професора Андрія Заярнюка (Вінніпезький університет, Канада) "Історики як уможливлювачі? Історіоґрафія, імперіалізм і леґітимація російської аґресії" ('Historians as Enablers? Historiography, Imperialism and the Legitimization of the Russian Aggression').

Детальніше про подію можна довідатися за лінком.

Андрій Заярнюк - професор історії Східної Європи XIX-XX ст. у Вінніпезькому університеті (Канада). Він спеціалізується на соціальній та культурній історії України, з фокусом на націєтворенні, історичній урбаністиці та історіоґрафії.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.