Парламент проголосував за створення Національного військового меморіального кладовища

Верховна Рада ухвалила закон, яким передбачається створення Національного військового меморіального кладовища

За відповідний законопроєкт про внесення змін до деяких законів щодо Національного військового меморіального кладовища (№4225) у другому читанні та в цілому проголосували 286 народних депутатів.

 

Ухваленим законом передбачено, що Національне військове меморіальне кладовище є об'єктом права державної власності та не підлягає приватизації або передачі в оренду.

Питання про відведення земельної ділянки для розміщення на ній Національного військового меморіального кладовища вирішується відповідно до Земельного кодексу України.

Замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни. Будівництво Національного військового меморіального кладовища здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону.

Порядок організації поховань та перепоховань на території Національного військового меморіального кладовища визначається Кабінетом Міністрів.

Витрати на поховання померлих на території Національного військового меморіального кладовища здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Зразок намогильних споруд та меморіальних табличок, що встановлюються на території Національного військового меморіального кладовища, затверджується Кабінетом Міністрів.

У разі осквернення могил чи намогильних споруд відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів держбюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із законом.

Утримання в належному стані та охорона Національного військового меморіального кладовища забезпечується за рахунок коштів держбюджету відповідно до закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.