Всесвітній фонд пам’яток нагородив Катерину Чуєву

Всесвітній фонд пам’яток нагородив заступницю міністра культури та інформаційної політики України Катерину Чуєву за заходи зі збереження української культурної спадщини

Представниця МКІП відіграла важливу роль у координації зусиль, спрямованих на захист культурної спадщини України. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона працює, зокрема, над обміном інформацією та організацією взаємодії з національними та міжнародними партнерами, зокрема, в питаннях документування пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, підтримки українських фахівців та інституцій у їхній місії збереження культурної спадщини та над пошуками рішень інших невідкладних питань.

 

"Катерина Чуєва продемонструвала лідерство та відданість попри небезпеку та загрози руйнування. Ми вражені її самовідданістю", — сказала Бенедикт до Монлор, президент і генеральний директор Всесвітнього фонду пам'яток (WMF). 

У квітні цього року Всесвітній фонд пам'яток (WMF) оголосив про запуск Фонду реагування на проблеми захисту спадщини України з початковим фінансуванням від Фонду Хелен Франкенталер. Це було зроблено, щоб задовольнити негайні критичні потреби захисту спадщини в Україні та закласти основу для майбутнього відновлення. 

Всесвітній фонд пам'яток (WMF) — це провідна незалежна організація, що займається охороною найцінніших пам'яток культурної спадщини з метою покращення життя людей та побудови взаєморозуміння між культурами й спільнотами. Штаб-квартира організації знаходиться в Нью-Йорку, а офіси та філії знаходяться в Камбоджі, Індії, Перу, Португалії, Іспанії та Великобританії.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.