Україна з Польщею створять робочу групу для відновлення пошкодженої культурної спадщини

Українсько-польська робоча група обговорить відновлення об'єктів культурної спадщини в Україні

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив на пресконференції в Медіацентрі Україна — Укрінформ.

 

"У нас добре розуміння того, яким чином із поляками ми можемо рухатися в цьому напрямку. Механізм наступний: буде створена робоча група, яка має викласти (пропозиції - ред.), ми маємо подивитися всі об'єкти, які є в поляків, з точки зору інформації, що б вони хотіли зробити. Так само ми надамо свої проєкти", - сказав Ткаченко.

Міністр розповів, що кілька кроків назустріч один одному вже зроблено. "Я сказав польському колезі, що ми готові, як тільки отримаємо запит, давати певні дозволи. Так само ми очікуємо на певні кроки від польської сторони по відомих об'єктах. Не буду анонсувати, але про один із цих кроків найближчим часом ви почуєте", - додав він.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.