На Стоунхенджі з'явились портрети королеви Єлизавети

Під час відзначень ювілею правління Єлизавети ІІ на історичному пам'ятнику Стоунхендж з'явилася ілюмінація із серії портретів Єлизавети II у різні роки її правління

У Великій Британії відбулись масштабні чотириденні урочистості з нагоди Платинового ювілею правління Єлизавети II.

На історичному пам'ятнику Стоунхендж з'явилася ілюмінація із серії портретів Єлизавети II у різні роки її правління, починаючи з коронації 1953 року до сьогодні. 

Серед фотографій були знімки королеви під час кінної прогулянки 1960-го року, де монарх скаче на своєму коні в елегантній куртці для верхової їзди та хустці, а також фото з її улюбленими коргі у 1980-му році. Ще на одному знімку Єлизавету II зняли під час офіційного візиту до Мексики в лютому 1975 року. На королеві була жовта плісована сукня в горошок і тюрбан, що підходив за кольором.

Також під час ілюмінації показали фото королеви в яскравій косинці, де вона уважно спостерігає за тим, як її кінь перемагає на Королівській виставці у Віндзорі у 2017 році. А ще знімок, на якому королева позує в рожевому пальті з чорними ґудзиками та прикрашеному квітами капелюсі з герцогинею Кембриджською у Королівському коледжі Лондона у 2019 році.

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.