Покарання за сепаратизм - читання художніх творів про Голодомор та репресії

Приморський районний суд Одеси визнав співробітника міського зоопарку винним у закликах до насильницького повалення конституційного ладу, засудив до п’яти років умовно та зобов'язав читати твори українських письменників про Голодомор та радянські репресії

 

Працівник зоопарку в Одесі поширював у російській соцмережі українські заклики. Зокрема, він опублікував допис такого змісту: "Одеса, вставай! Давайте повалимо гідру київської нацистської влади наркоманів!.. Одеса це Новоросія!.. російський солдат - Одеса чекає і молиться за тебе". Текст супроводжувався картою України з територіями Одеської, Миколаївської, Херсонської, Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської областей та Автономної Республіки Крим, які зображені у складі так званої "новоросії".

У ході судового засідання чоловік визнав себе винним. Тому суд, "врахувавши щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину", призначив йому 5 років позбавлення волі умовно із випробувальним терміном три роки. Також суд зобов'язав його прочитати твори Івана Багряного "Тигролови", Василя Барки "Жовтий князь" та Уласа Самчука "Марія".

На думку суду, це "матиме необхідний виховний вплив і буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів із сторони обвинуваченого".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.