Норвежка випадково придбала на аукціоні перстень вікінга

У Норвегії жінка випадково знайшла золотий перстень епохи вікінгів серед старих ювелірних прикрас, які купила на онлайн-аукціоні

Про це повідомляє nauka.ua.

 

Норвежка Марі Інгелін Гескестад (Mari Ingelin Heskestad) придбала на аукціоні купу дешевих ювелірних прикрас, запакованих у коробку з-під бананів. Примітивши серед речей масивний і блискучий перстень, жінка була вражена і припустила, що могла купити справжню археологічну коштовність епохи вікінгів. Вона порадилася зі свекром, який мав деякі знання в історичних артефактах, і той підкріпив її думку. Тож Марі відправилася з перснем до археологів.

Фахівці підтвердили, що жінка й справді випадково придбала перстень, виготовлений ще за часів вікінгів (приблизно VIII-XI століття). Кільце вагою 10,68 грама, судячи з розміру, належало чоловікові, який його часто носив, залишивши сліди вжитку. А те, що воно виготовлене із золота, свідчить про могутнього й багатого власника, ймовірно, вождя вікінгів.

Золоті прикраси з тих часів надзвичайно рідкісні й цінні в Скандинавії, де переважало срібло в ювелірній справі. Відомо усього декілька схожих золотих екземплярів, а також кілька дуже подібних за формою, але срібних. Вже восени цінний золотий експонат поповнить колекцію Університетського музею Бергена.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.