Могилянка запрошує на навчання у магістратурі з історії

Кафедра історії НАУКМА оголосила набір на магістерську програму «Історія»

Кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує вступати на магістерську освітньо-наукову програму "Історія". Про це повідомляється на фейсбук-сторінці кафедри.

Програма готує дослідників української та європейської історії від ранньомодерного часу до сучасності з 1998 року. Кілька десятків викладачів готують фахівців, які володіють найновішим методологічним інструментарієм, є інтегрованими в міжнародну наукову спільноту, а також здатні вивести історичну науку з-під випливу радянської історіографії.

На кафедрі читають лекції та проводять заняття викладачі високого рівня, є запрошені майстри історичної науки з НАН України, гостьові професори з Великої Британії, Італії, США, Польщі, Німеччини тощо. 

З 2010 року діє спільна з Варшавським університетом магістерська програма "Східноєвропейські студії", якою керує професорка  Оля Гнатюк. Її випускники отримують два дипломи - український та польський.

Більше інформації про кафедру історії можна дізнатися тут, а також на фейсбук-сторінці кафедри історії НАУКМА. Про умови вступу до НаУКМА читайте на сайті університету.

Теми

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.