На фронті загинув історик Рустем Мамут оглу Аблятіфов

Про це повідомив Львівський національний університет імені Івана Франка.

 

На війні з російськими загарбниками загинув історик, кримськотатарський громадський діяч Рустем Мамут оглу Аблятіфов (позивний "Ногай").

Рустем Мамут оглу народився 3 грудня 1964 року в Одесі. Працював на кораблях Чорноморського морського пароплавства, екстерном закінчив навчання в Одеській державній морській академії. У 1992 р. повернувся з родиною до Криму. У 1998 р. закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права, а в 2002 р. – Українську академію державного управління при Президентові України.

Брав активну участь у кампанії з набуття громадянства України раніше депортованих кримських татар. З 2002 р. до 2010 р. працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції, Представництві Президента України в АР Крим; Агенції "Кримські Новини" (Сімферополь).

Рустем Мамут оглу був активним учасником Революції Гідності та руху "Євромайдан Крим". Після анексії Криму російською федерацією у 2014 р. був змушений виїхати з родиною до Львова. Вступив до аспірантури Львівського національного університету імені Івана Франка, викладав студентам-історикам спецкурси з історії киримли. З липня 2016 по січень 2018 року брав участь в Антитерористичній операції на Сході України у складі одного з добровольчих підрозділів. У 2017 р. нагороджений пам'ятною відзнакою "За оборону Авдіївки".

29 серпня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка Рустем Мамут оглу Аблятіфов захистив дисертацію на тему "Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х рр.)".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.