На фронті загинув історик Рустем Мамут оглу Аблятіфов

Про це повідомив Львівський національний університет імені Івана Франка.

 

На війні з російськими загарбниками загинув історик, кримськотатарський громадський діяч Рустем Мамут оглу Аблятіфов (позивний "Ногай").

Рустем Мамут оглу народився 3 грудня 1964 року в Одесі. Працював на кораблях Чорноморського морського пароплавства, екстерном закінчив навчання в Одеській державній морській академії. У 1992 р. повернувся з родиною до Криму. У 1998 р. закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права, а в 2002 р. – Українську академію державного управління при Президентові України.

Брав активну участь у кампанії з набуття громадянства України раніше депортованих кримських татар. З 2002 р. до 2010 р. працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції, Представництві Президента України в АР Крим; Агенції "Кримські Новини" (Сімферополь).

Рустем Мамут оглу був активним учасником Революції Гідності та руху "Євромайдан Крим". Після анексії Криму російською федерацією у 2014 р. був змушений виїхати з родиною до Львова. Вступив до аспірантури Львівського національного університету імені Івана Франка, викладав студентам-історикам спецкурси з історії киримли. З липня 2016 по січень 2018 року брав участь в Антитерористичній операції на Сході України у складі одного з добровольчих підрозділів. У 2017 р. нагороджений пам'ятною відзнакою "За оборону Авдіївки".

29 серпня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка Рустем Мамут оглу Аблятіфов захистив дисертацію на тему "Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х рр.)".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.