На фронті загинув історик Рустем Мамут оглу Аблятіфов

Про це повідомив Львівський національний університет імені Івана Франка.

 

На війні з російськими загарбниками загинув історик, кримськотатарський громадський діяч Рустем Мамут оглу Аблятіфов (позивний "Ногай").

Рустем Мамут оглу народився 3 грудня 1964 року в Одесі. Працював на кораблях Чорноморського морського пароплавства, екстерном закінчив навчання в Одеській державній морській академії. У 1992 р. повернувся з родиною до Криму. У 1998 р. закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права, а в 2002 р. – Українську академію державного управління при Президентові України.

Брав активну участь у кампанії з набуття громадянства України раніше депортованих кримських татар. З 2002 р. до 2010 р. працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції, Представництві Президента України в АР Крим; Агенції "Кримські Новини" (Сімферополь).

Рустем Мамут оглу був активним учасником Революції Гідності та руху "Євромайдан Крим". Після анексії Криму російською федерацією у 2014 р. був змушений виїхати з родиною до Львова. Вступив до аспірантури Львівського національного університету імені Івана Франка, викладав студентам-історикам спецкурси з історії киримли. З липня 2016 по січень 2018 року брав участь в Антитерористичній операції на Сході України у складі одного з добровольчих підрозділів. У 2017 р. нагороджений пам'ятною відзнакою "За оборону Авдіївки".

29 серпня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка Рустем Мамут оглу Аблятіфов захистив дисертацію на тему "Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х рр.)".

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.