IN MEMORIAM: помер дисидент Володимир Сеньків

7 вересня у Чорткові помер відомий дисидент радянської доби Володимир Сеньків

Про це повідомляє Чортківська міська рада.

7 вересня, на 69-у році життя перестало битись серце активного члена Росохацької групи, співзасновника осередку Української Гельсінської спілки, товариства Меморіал та Народного Руху України на Чортківщині  Володимира Сеньківа.

Володимир Сеньків – член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка в ніч з 21 на 22 січня 1973 року розвісила в Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки на честь 55-ї річниці проголошення незалежності УНР.
У червні того ж року був заарештований та засуджений 24 вересня 1973 року Тернопільським обласним судом в закритому засіданні на 4 роки таборів суворого режиму і 3 роки заслання.
Покарання відбував в таборі особливого режиму ВС-389/36 в селі Кучино Пермської області, де був на той час наймолодшим в'язнем. Згодом перебував на засланні у селі Парабель Томської області. Звільнений 1980 року, реабілітований.
У 2006 році отримав державну нагороду – орден "За мужність" І ступеня. 
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.