В РФ намагаються офіційно збільшити кількість жертв блокади Ленінграда

У РФ розпочався суд у справі "геноциду проти радянських людей"

Російська прокуратура подала до Санкт-Петербурзького суду позов, яким намагаються визнати "блокаду Ленінграда окупаційними владами та військами Німеччини та їх сателітами - воєнними формуваннями Бельгії, Італії, Іспанії, Латвії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Фінляндії, Франції та Чехії в період з 08.09.1941 по 27.01.1944 воєнним злочином, злочином проти людяності та геноцидом".

Російські прокурори написали для справи 45 томів. До справи залучені російські історики Борис Ковальов та Павло Пєтров.

На першому засідання суду прокурор заявив, що вони перерахували суми матеріальних збитків та кількість загиблих під час блокади міста.

Досі в СРСР та РФ вважали, що під час блокади у тодішньому Ленінграді (тепер – Санкт-Петербург) померло 632 253 чоловік. Тепер російська прокуратура вважає, що це число становить 1 093 842 осіб.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.