Історик Артем Петрик пережив окупацію і вийшов на зв'язок

Історик та автор "Історичної правди" Артем Петрик вийшов на зв'язок після визволення Херсона з-під російської окупації

Історик та автор "Історичної правди" Артем Петрик вийшов на зв'язок після визволення Херсона з-під російської окупації. Він пержив усю окупацію на рідній Херсонщині.

 

12 листопада він написав пост у Фейсбуці:

"Більше 250 днів холодних і страшних як сама смерть.

Колись, у останні передвоєнні дні, повернувшись з Вільнюса до України, навіть не уявляв які випробування уготовані пройти нашому народу, рідному місту і мені особисто...

Херсоне, ми розділили з тобою, старий друже, і трагедію і радість звільнення.

11 листопада - для нас та тих, хто прийде після нас - другий день народження, священний день.

Мені пощастило бути в епіцентрі цього.

Люди поряд не плакали, це важко назвати сльозами, скоріше виттям вовчат за Матір'ю, яка повернулася.

І я плакав, і не соромно мені...

Слава і вічна вдячність ЗСУ!

Слава підпіллю!

Вічна пам'ять воїнам, які полягали у Битві за Херсон. І Вам земляки, хто загинув у боях за Антонівський міст, розірваний на шматки у Бузковому парку, закатованим, розстріляним у підвалах на Лютеранській, Теплоенергетиків, інших місцях пекельних страждань.
І Вам...Денис, Руслан...Даша. Ви не дожили, вас вбили. А я ось дожив. Побачив волю. Побачив орду, що тікає за Дніпро. Побачив Українську Армію у славі, величі і квітах.
Словом...Живий. Ще зустрінемось, друзі.
Із вільного Херсона з любов'ю, Артем Петрик/"Друг Литовець".
12.11.2022"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.