Український дисидент отримає міжнародну нагороду

У четвер, 17 листопада, о 21:00 на телеканалі Суспільне Культура розпочнеться пряма трансляція церемонії вручення чеської "Нагороди Пам'яті народів", якою щорічно, з 2010 року, вшановують видатних борців з тоталітаризмом.
Мета нагородження — розповісти історію своєї країни, через її борців та борчинь.

 

Цього року вперше нагороду отримає і лауреат з України. Ним став дисидент Мирослав Маринович. Він український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінкської групи, організатор амністерського руху в Україні, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові.

Подія відбудеться у Національному театрі у Празі. Коментуватимуть прямий ефір урочистої церемонії телеведуча Суспільне Культура Софія Челяк і правозахисник Володимир Бєглов.

Організаторами події є освітня громадська організація "Post Bellum", заснована чеськими журналістами та істориками. Співорганізатори події — суспільний мовник Чехії — телеканал ČT24.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.