У Києві перейменували проспект Дружби народів і ще 31 об'єкт

Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

На сьогоднішньому засіданні Київради ухвалили нові назви ще 32 міських об'єктів. Зокрема, перейменували:

У Голосіївському районі:

вулицю Холмогорську – на вулицю Володимира Самійленка;
провулок Василя Жуковського – на провулок Леопольда Ященка;
вулицю Маршала Говорова – на вулицю Генерала Момота.

У Дарницькому районі:

провулок Енгельса – на провулок Богдана-Ігоря Антонича;
провулок Тургенєва – на провулок Олександра Барвінського;
вулицю Енгельса – на вулицю Опанаса Сластіона.

У Деснянському районі:

вулицю Кутузова – на вулицю Івана Кожедуба;
вулицю Суворова – на вулицю Сергія Котенка;
вулицю Академіка Курчатова – на вулицю Ореста Левицького.

У Печерському районі:

вулицю Миколи Раєвського – на вулицю Павла Загребельного;
бульвар Дружби Народів – на бульвар Миколи Міхновського.

У Подільському районі:

провулок Одоєвського – на провулок Олександра Воїнова;
вулицю Достоєвського – на вулицю Енді Воргола;
вулицю Орську – на вулицю Василя Мови.

У Святошинському районі:

вулицю Пришвіна – на вулицю Івана Труша;
вулицю Михайла Свєтлова – на вулицю Олександра Дорошкевича;
вулицю Василя Алексухіна – на вулицю Степана Чобану;
вулицю Генерала Авдєєнка – на вулицю Геннадія Матуляка;
вулицю Генерала Потапова – на вулицю Василя Доманицького;
вулицю Яснополянську – на вулицю Клима Чурюмова;
вулицю Сім'ї Сосніних – на вулицю Івана Дзюби.

У Солом'янському районі:

вулицю Уляни Громової – на вулицю Катерини Ступницької;
вулицю Юліуса Фучика – на вулицю Карела Чапека;
вулицю Зої Космодем'янської – на вулицю Софії Галечко;
вулицю Металістів – на вулицю Михайла Брайчевського;
вулицю Качалова – на вулицю Володимира Качали.

У Шевченківському районі:

вулицю Тешебаєва – на вулицю Олександра Бринжали;
вулицю Толбухіна – на вулицю Василя Данилевича;
провулок Криловського – на провулок Архітектора Івана Зарудного;
провулок Толбухіна – на провулок Михайла Ялового;
вулицю Академіка Грекова – на вулицю Родини Глаголєвих;
вулицю Кирпоноса – на вулицю Всеволода Петріва.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.