У Києві перейменували проспект Дружби народів і ще 31 об'єкт

Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

На сьогоднішньому засіданні Київради ухвалили нові назви ще 32 міських об'єктів. Зокрема, перейменували:

У Голосіївському районі:

вулицю Холмогорську – на вулицю Володимира Самійленка;
провулок Василя Жуковського – на провулок Леопольда Ященка;
вулицю Маршала Говорова – на вулицю Генерала Момота.

У Дарницькому районі:

провулок Енгельса – на провулок Богдана-Ігоря Антонича;
провулок Тургенєва – на провулок Олександра Барвінського;
вулицю Енгельса – на вулицю Опанаса Сластіона.

У Деснянському районі:

вулицю Кутузова – на вулицю Івана Кожедуба;
вулицю Суворова – на вулицю Сергія Котенка;
вулицю Академіка Курчатова – на вулицю Ореста Левицького.

У Печерському районі:

вулицю Миколи Раєвського – на вулицю Павла Загребельного;
бульвар Дружби Народів – на бульвар Миколи Міхновського.

У Подільському районі:

провулок Одоєвського – на провулок Олександра Воїнова;
вулицю Достоєвського – на вулицю Енді Воргола;
вулицю Орську – на вулицю Василя Мови.

У Святошинському районі:

вулицю Пришвіна – на вулицю Івана Труша;
вулицю Михайла Свєтлова – на вулицю Олександра Дорошкевича;
вулицю Василя Алексухіна – на вулицю Степана Чобану;
вулицю Генерала Авдєєнка – на вулицю Геннадія Матуляка;
вулицю Генерала Потапова – на вулицю Василя Доманицького;
вулицю Яснополянську – на вулицю Клима Чурюмова;
вулицю Сім'ї Сосніних – на вулицю Івана Дзюби.

У Солом'янському районі:

вулицю Уляни Громової – на вулицю Катерини Ступницької;
вулицю Юліуса Фучика – на вулицю Карела Чапека;
вулицю Зої Космодем'янської – на вулицю Софії Галечко;
вулицю Металістів – на вулицю Михайла Брайчевського;
вулицю Качалова – на вулицю Володимира Качали.

У Шевченківському районі:

вулицю Тешебаєва – на вулицю Олександра Бринжали;
вулицю Толбухіна – на вулицю Василя Данилевича;
провулок Криловського – на провулок Архітектора Івана Зарудного;
провулок Толбухіна – на провулок Михайла Ялового;
вулицю Академіка Грекова – на вулицю Родини Глаголєвих;
вулицю Кирпоноса – на вулицю Всеволода Петріва.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.