Премія імені Всеволода Нестайка визначила переможця

Лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені Всеволода Нестайка став український письменник, фотохудожник та військовий Віталій Запека з книжкою "Полінка" видавництва Vivat

Про це повідомили на Facebook-сторінці Національної бібліотеки України для дітей.

"Полінці рочків — "без пальчика долоня": саме виповнилося чотири. Вона гостює у дбайливої бабусі й дідуся-витівника, який, попри свій вік, страшенно любить бешкетувати, улаштовувати капості, пригоди й навіть організовувати пошуки скарбів", — ідеться в анотації до видання.

"Полінку" Віталій Запека написав для новонародженої онуки, перебуваючи в зоні бойових дій.

Віталій Запека до війни він був фотохудожником, а потім став письменником і перейшов на українську мову. Він – боєць територіальної оборони, вперше у зону бойових дій поїхав у 2014-му, а після повномасштабного вторгнення Росії повернувся до військової справи.

Всеукраїнська літературна премія імені Всеволода Нестайка присуджується за кращий прозовий (реалістичний, пригодницький) твір для дітей молодшого та середнього віку, що висвітлює життя та проблеми сучасних дітей та спрямований на формування і розвиток гармонійної особистості; виховання у молодої генерації українців доброти, щирості, взаємодопомоги, любові до рідної землі, патріотизму, національної самосвідомості.

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.