Оголосили лавреатів Міжнародної премії імені Олеся Гончара 2023 року

У конкурсі на здобуття Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара 2023 року оголосили переможців

Про це повідомили на сайті Національної спілки письменників України.

Премію присудили у номінаціях: 

  • "Велика проза" — перемогу отримала збірка повістей "У дзеркальній сповідальні" Тараса Голоти;
  • "Мала проза" — журі відзначило збірку новел Богдана Гасюка "Поки сонце росте";
  • "Поезія" — нагороду виборола збірка поезій "Передмовчання" Станіслава Новицького;
  • "Публіцистика" — премію присудили  за добірку есеїв "Альбом, у якому– ти" Любомира Лесоніна;
  • "Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара" — журі відзначили розвідку "Якась вища сила зберігає мене…" Захара Зіненка.

3 квітня, у день народження Олеся Гончара традиційно планують вручення нагород. Воно відбудеться на літературно-мистецькому вечорі до 105-річчя з дня народження Олеся Гончара у Національному музеї літератури України.

Міжнародна українсько-німецька літературна премія імені Олеся Гончара — літературна премія, заснована у 1996-му році німецькими меценатами – письменницею Тетяною Куштевською і підприємцем Дітером Карренбергом та Національною спілкою письменників України.

 

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.