Оголосили лавреатів Міжнародної премії імені Олеся Гончара 2023 року

У конкурсі на здобуття Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара 2023 року оголосили переможців

Про це повідомили на сайті Національної спілки письменників України.

Премію присудили у номінаціях: 

  • "Велика проза" — перемогу отримала збірка повістей "У дзеркальній сповідальні" Тараса Голоти;
  • "Мала проза" — журі відзначило збірку новел Богдана Гасюка "Поки сонце росте";
  • "Поезія" — нагороду виборола збірка поезій "Передмовчання" Станіслава Новицького;
  • "Публіцистика" — премію присудили  за добірку есеїв "Альбом, у якому– ти" Любомира Лесоніна;
  • "Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара" — журі відзначили розвідку "Якась вища сила зберігає мене…" Захара Зіненка.

3 квітня, у день народження Олеся Гончара традиційно планують вручення нагород. Воно відбудеться на літературно-мистецькому вечорі до 105-річчя з дня народження Олеся Гончара у Національному музеї літератури України.

Міжнародна українсько-німецька літературна премія імені Олеся Гончара — літературна премія, заснована у 1996-му році німецькими меценатами – письменницею Тетяною Куштевською і підприємцем Дітером Карренбергом та Національною спілкою письменників України.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.