Як українці ставляться до колишніх президентів — опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування населення щодо ставлення до попередніх президентів

Серед попередніх президентів українці найкраще ставляться до Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, найгірше — до Віктора Януковича та Петра Порошенка.

Про це свідчать дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

  • до Леоніда Кравчука позитивне ставлення мають 55%, негативне – 38%
  • до Леоніда Кучми позитивно ставляться 45%, негативно – 50%
  • до Віктора Ющенка позитивно ставляться 53%, негативно – 42%
  • до Віктора Януковича позитивно ставляться 7%, негативно – 91%
  • до Петра Порошенка позитивно ставляться 39%, негативно – 57%

Варто зазначити, що від часу опитування, проведеного у 2021 році групою РЕЙТИНГ, Віктор Ющенко, про якого тоді схвально відгукнулися лише 7% опитаних, перейшов з останнього на друге місце. Натомість Леонід Кучма, який у 2021-му мав підтримку 23% опитаних, втратив першість.

 

У цьогорічному дослідженні КМІС зазначається, що ставлення до попередніх президентів дещо відрізняється залежно від статі, рівня освіти, фінансового становища та основного місця проживання.

Зокрема відсоток тих, хто позитивно ставиться до Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми, трохи більший серед жінок, аніж серед чоловіків.

Люди із вищою освітою в середньому мають дещо більш позитивне ставлення до Леоніда Кравчука, Віктора Ющенка та Петра Порошенка.

До Віктора Ющенка та Петра Порошенка також трохи частіше позитивне ставлення мають люди із вищим рівнем доходів, аніж ті, хто за самооцінкою фінансового становища має нижчий рівень достатку.

За місцем проживання, до Віктора Ющенка та Петра Порошенка дещо краще ставляться жителі західних та центральних регіонів. До Леоніда Кучми та Віктора Януковича – східних та південних областей.

Опитування проводилося 19-27 січня 2023 року методом телефонного інтерв'ю. Були опитані 2004 респонденти. Застосовувалась випадкова вибірка номерів мобільних телефонів, згенерованих випадковим чином (random digit dialing). Вибірка дослідження репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старших). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,2% для показників, близьких до 50%.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.