Як українці ставляться до колишніх президентів — опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування населення щодо ставлення до попередніх президентів

Серед попередніх президентів українці найкраще ставляться до Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, найгірше — до Віктора Януковича та Петра Порошенка.

Про це свідчать дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

  • до Леоніда Кравчука позитивне ставлення мають 55%, негативне – 38%
  • до Леоніда Кучми позитивно ставляться 45%, негативно – 50%
  • до Віктора Ющенка позитивно ставляться 53%, негативно – 42%
  • до Віктора Януковича позитивно ставляться 7%, негативно – 91%
  • до Петра Порошенка позитивно ставляться 39%, негативно – 57%

Варто зазначити, що від часу опитування, проведеного у 2021 році групою РЕЙТИНГ, Віктор Ющенко, про якого тоді схвально відгукнулися лише 7% опитаних, перейшов з останнього на друге місце. Натомість Леонід Кучма, який у 2021-му мав підтримку 23% опитаних, втратив першість.

 

У цьогорічному дослідженні КМІС зазначається, що ставлення до попередніх президентів дещо відрізняється залежно від статі, рівня освіти, фінансового становища та основного місця проживання.

Зокрема відсоток тих, хто позитивно ставиться до Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми, трохи більший серед жінок, аніж серед чоловіків.

Люди із вищою освітою в середньому мають дещо більш позитивне ставлення до Леоніда Кравчука, Віктора Ющенка та Петра Порошенка.

До Віктора Ющенка та Петра Порошенка також трохи частіше позитивне ставлення мають люди із вищим рівнем доходів, аніж ті, хто за самооцінкою фінансового становища має нижчий рівень достатку.

За місцем проживання, до Віктора Ющенка та Петра Порошенка дещо краще ставляться жителі західних та центральних регіонів. До Леоніда Кучми та Віктора Януковича – східних та південних областей.

Опитування проводилося 19-27 січня 2023 року методом телефонного інтерв'ю. Були опитані 2004 респонденти. Застосовувалась випадкова вибірка номерів мобільних телефонів, згенерованих випадковим чином (random digit dialing). Вибірка дослідження репрезентативна для дорослого населення України (віком 18 років і старших). Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,2% для показників, близьких до 50%.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.