Зеленський переконаний, що між Україною і Польщею в майбутньому не буде історичних питань

Президент України Володимир Зеленський переконаний, що у найближчому майбутньому між Україною та Польщею не буде історичних питань.

Про це він заявив під час спільного з Президентом Польщі Анджеєм Дудою брифінгу у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"...Я знаю, що в нас є деякі історичні питання, але я впевнений, що між нашими країнами в майбутньому, найближчому майбутньому, таких питань не буде, тому що ми дійсно один одного прекрасно розуміємо", - підкреслив глава Української держави.

Він також подякував Дуді, який на зустрічі ще раз запевнив у підтримці й адвокації щодо членства України в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.

"Для нас також це дуже важливий сигнал, і я вдячний за те, що завжди Польща на чолі з Президентом Дудою захищає наш суверенітет і нашу територіальну цілісність і не визнає незаконну анексію українського півострова Російською Федерацією", - зазначив Зеленський.

За словами Президента, він вдячний за запрошення до Варшави до 230-річчя ухвалення першої Конституції Речі Посполитої.

"Для нас важливо бути присутніми сьогодні в Польщі на такому великому святі для польського народу і для всієї Європи. Я вас вітаю з цією річницею – 230 років Конституції 3 травня. Польща завжди підтримує Україну, український народ, особливо сьогодні, і тому я мав бути тут", - заявив він.

Як відомо, Президент України Володимир Зеленський разом з президентами Польщі, Литви, Латвії та Естонії 3 травня у Варшаві брав участь у відзначенні 230-річчя ухвалення першої Конституції Речі Посполитої.

Читайте також: Україна і Польща більше не дивляться у минуле – ОПУ

 

Нагадуємо, що 29 березня за участю заступника керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви та державного секретаря Канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштофа Щерського відбулося XXIX засідання Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща, яке пройшло у форматі відеоконференції.

Також нагадуємо, що 11-13 жовтня із офіційним триденним візитом в Україні перебував президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам'яті.

11 жовтня, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв'явились фото того, що польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році.

Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.

Водночас, на спільному брифінгу президентів України та Польщі 12 жовтня піднялось питання, зокрема й щодо таблиці на горі Монастир, яка напередодні була нібито "відновлена".

Володимир Зеленський у своєму виступі подякував польському колезі за відновлення цієї таблиці, водночас висловив сподівання, що в скорому часі буде також відновлена таблиця із іменами та прізвищами українців, що поховані на горі Монастир.

Читайте також: Зубний біль польсько-українських стосунків

Додатково нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.