Зеленський переконаний, що між Україною і Польщею в майбутньому не буде історичних питань

Президент України Володимир Зеленський переконаний, що у найближчому майбутньому між Україною та Польщею не буде історичних питань.

Про це він заявив під час спільного з Президентом Польщі Анджеєм Дудою брифінгу у Варшаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"...Я знаю, що в нас є деякі історичні питання, але я впевнений, що між нашими країнами в майбутньому, найближчому майбутньому, таких питань не буде, тому що ми дійсно один одного прекрасно розуміємо", - підкреслив глава Української держави.

Він також подякував Дуді, який на зустрічі ще раз запевнив у підтримці й адвокації щодо членства України в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.

"Для нас також це дуже важливий сигнал, і я вдячний за те, що завжди Польща на чолі з Президентом Дудою захищає наш суверенітет і нашу територіальну цілісність і не визнає незаконну анексію українського півострова Російською Федерацією", - зазначив Зеленський.

За словами Президента, він вдячний за запрошення до Варшави до 230-річчя ухвалення першої Конституції Речі Посполитої.

"Для нас важливо бути присутніми сьогодні в Польщі на такому великому святі для польського народу і для всієї Європи. Я вас вітаю з цією річницею – 230 років Конституції 3 травня. Польща завжди підтримує Україну, український народ, особливо сьогодні, і тому я мав бути тут", - заявив він.

Як відомо, Президент України Володимир Зеленський разом з президентами Польщі, Литви, Латвії та Естонії 3 травня у Варшаві брав участь у відзначенні 230-річчя ухвалення першої Конституції Речі Посполитої.

Читайте також: Україна і Польща більше не дивляться у минуле – ОПУ

 

Нагадуємо, що 29 березня за участю заступника керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви та державного секретаря Канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштофа Щерського відбулося XXIX засідання Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща, яке пройшло у форматі відеоконференції.

Також нагадуємо, що 11-13 жовтня із офіційним триденним візитом в Україні перебував президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам'яті.

11 жовтня, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв'явились фото того, що польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році.

Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.

Водночас, на спільному брифінгу президентів України та Польщі 12 жовтня піднялось питання, зокрема й щодо таблиці на горі Монастир, яка напередодні була нібито "відновлена".

Володимир Зеленський у своєму виступі подякував польському колезі за відновлення цієї таблиці, водночас висловив сподівання, що в скорому часі буде також відновлена таблиця із іменами та прізвищами українців, що поховані на горі Монастир.

Читайте також: Зубний біль польсько-українських стосунків

Додатково нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.