АНОНС: Музей історії міста Києва представить виставковий проєкт «Історія у склі»

З 21 квітня до 7 липня в Музеї історії міста Києва триватиме виставковий проєкт «Історія у склі». У сюжетах київського побуту презентують історію застосування скляної тари у фармацевтичній галузі, парфумерній справі, розливі рідин різного призначення.

Про це повідомляє Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва.

"Скло – міцний та водночас крихкий матеріал, а вироби з нього можуть бути як простими та буденними, так і справжніми шедеврами, витворами мистецтва. Без сумніву, майстерна та копітка робота кураторів і команди Музею дозволить крізь скло побачити невідомі фрагменти нашої історії", – сказала генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова.

Джерелом натхнення для створення виставки стала колекція скляного тарного посуду, фундатором якої є відомий київський археолог, кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідного сектору археології Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко. Ця збірка була передана до фондів Музею історії міста Києва.

Тематичні розповіді збагачують унікальні зразки скляної тари та посуду, надані партнерами виставки (фармацевтичною компанією, найбільшим українським виробником напоїв і брендом крафтового пива), інтер'єри шинку, будуару, їдальні ХІХ ст. Колаборація з Аптекою-музеєм у Києві дозволила у просторі виставки розмістити реконструйовану в найменших деталях аптеку XVIII ст.

Одним із найдивовижніших експонатів організатори називають фрагмент скляного черевичка для розтягування шкіряного взуття. Особливе місце на виставці займають косметичні засоби та парфуми.

Кураторки виставки: Аліна Сушко та Ольга Друг.

Місце проведення: вул. Б. Хмельницького, 7, Музейно-виставковий центр  Музею історії міста Києва.

Графік роботи: середа–неділя із 12:00 до 19:00; понеділок-вівторок – вихідні. Каса працює з 12:00 до 18:30.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.